Неофіційний сайт НЛТУУ (Національний лісотехнічний університет України)

22
Вер

Призначення, класифікація та особливості конструкції тягово-зчіпних пристроїв ЛТЗ

Виходячи з особливостей роботи зчіпних пристроїв, до них поряд із загальнотехнічними вимогами, якими є простота конструкції, мала вага, нескладність обслуговування і ремонту, пред’являються деякі специфічні вимоги:

1. Надійність дії зчіпних пристроїв є одною з основних вимог, що визначають безаварійну експлуатацію  автопоїздів.

Надійність дії залежить від міцності зчіпних пристроїв, конструктивної досконалості їхнього замкового і запобіжного пристосувань, а також від систематичного контролю за їх станом.

2.  Висока гнучкість ланок автопоїзда оцінюється числом ступенів волі і величинами кутів незалежного відносного повертання. Зчіпні пристрої найчастіше володіють трьома ступенями вільності, що допускають незалежне повертання кожної з ланок навколо головних координатних осей. Кути повертання, називані іноді кутами гнучкості автопоїздів, нормовані.

3. Швидке і безпечне для обслуговуючого персоналу зчеплення і розчеплення ланок автопоїзда. Це можливо в автоматичному і напівавтоматичному зчіпному пристроях.

4. Обмеженість величин навантажень у зчіпних пристроях досягається правильним вибором характеристики пружного елемента і способу його монтажу, досконалістю конструкції роз’ємно-зчіпного вузла (малі початкові зазори, можливість усунення зазорів у процесі експлуатації) і постановкою демпферів.

5. Універсальність зчіпних пристроїв, що забезпечує можливість буксирування причіпних ланок, різних по вазі і конструкції, і взаємозамінність за умовами зчіпки тягачів.

6. Підтримка частоти власних коливань системи на рівні, що не робить обтяжливого впливу на організм водіїв і пасажирів. По дослідним даним, частота власних коливань повинна бути не менше 3–3,5 гц.

7. Різночасність і випереджальний початок руху тягача в порівнянні з початком  руху причіпної ланки на розгінних режимах руху.

8. Раціональне розміщення зчіпних пристроїв на рамі автомобіля відповідно до нормативних вимог по приєднувальних і габаритних розмірах автопоїздів.

Типи зчіпних пристроїв

Кінематична і силова взаємодія ланок автомобільного поїзда здійснюється через рознімні зчіпні пристрої. У залежності від типу зв’язку автопоїзда розрізняють дві основні групи зчіпних пристроїв: тягово-зчіпні й опорно-зчіпні пристрої. Тягово-зчіпні пристрої використовуються в причіпних автопоїздах з тяговим зв’язком. Для тягово-зчіпних пристроїв вертикальні зусилля обмежені так називаними хоботовим тиском. На поворотах у тягово-зчіпних пристроях автопоїздів виникають короткочасні поперечні зусилля.

Опорно-зчіпні пристрої застосовуються в сідельних автопоїздах, що мають опорний зв’язок. Ці зчіпні пристрої на відміну від тягово-зчіпних крім подовжніх і короткочасних поперечних зусиль сприймають і передають на тягач дуже значні вертикальні навантаження від ваги буксируваного напівпричепа.

Найбільш розповсюджені конструкції зчіпних пристроїв складаються з роз’ємно-зчіпного вузла, механізму гнучкості, амортизаційно-поглинаючого пристосування і вузла кріплення. Окремі типи зчіпних пристроїв забезпечуються деякими додатковими механізмами, наприклад механізмом регулювання положення зчіпного пристрою на рамі тягача, поворотно-висувним механізмом і ін.

Конструкція роз’ємно-зчіпного вузла визначає назву типу зчіпного пристрою.

До числа найбільш розповсюджених типів тягово-зчіпних пристроїв відносяться: гак – зчіпна петля дишля, шкворнева вилка – зчіпна петля дишля, кульове з’єднання, клиновий безшарнірний площинний роз’єм.

Опорно-зчіпні пристрої розрізняються за способом  тягача з напівпричепом. У залежності від способу  вони підрозділяються на два типи: у першого типу фіксація зчеплення утворюється замиканням шворня напівпричепа захопленнями сідла (шкворневі опорно-зчіпні пристрої), у другого – за допомогою стопоріння бігових роликів напівпричепа захопленнями рами тягача. Деякі закордонні фірми випускають універсальні опорно-зчіпні пристрої, що поєднують у собі обидва можливих способи зчеплення.

Конструкції тягово-зчіпних пристроїв

Для буксирування причепів у більшості країн світу переважно використовуються тягово-зчіпні пристрої у варіанті гак-зчіпна петля дишля, у деяких країнах застосовуються тягово-зчіпні пристрої типу шкворнева вилка-зчіпна петля. Інші типи тягово-зчіпних пристроїв зустрічаються порівняно рідко: кульове з’єднання – тільки на легкових автомобілях, клиновий безшарнірний площинний роз’єм – на пасажирських автопоїздах.

Виробництво тягово-зчіпних пристроїв стандартизовано. Стандарти встановлюють основні технічні вимоги до тягово-зчіпних пристроїв, число типорозмірів і порядок установки і кріплення зазначених пристроїв на рамах тягачів. Стосовно  до радянських конструкцій тягово-зчіпних пристроїв проектом НАМИ (замість ГОСТ 2349–54) передбачається п’ять типорозмірів тягових гаків: Т-3, Т-8, Т-16, Т-40 і Т-100; буква Т позначає індекс зчеплення, а цифра – припустиму повну вагу буксируваного причепа в тоннах.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Залиште коментар

Ви повинні зареєструватись для того, щоб мати можливість додавати коментарі.

Поставте будь-яке наше посилання у себе на сайті і пришліть його нам по e-mail і ми поставимо Ваше посилання у нас.

© 2016 Неофіційний сайт НЛТУУ (Національний лісотехнічний університет України)

При копіюванні матеріалів посилання на сайт nltuu.com.ua є обов'язковим