Лис
Призначення, класифікація та особливості конструкції гальмівних систем автопотягів
Вимоги до конструкції гальмівних систем автопоїздів
До специфічних слід віднести в першу чергу наступні вимоги:
1. Висока ефективність дії, що оцінюється величиною уповільнення і величиною гальмівного шляху. Уповільнення при гальмуванні, особливо аварійному, повинне бути по можливості максимальним, а гальмівний шлях – мінімальним.
Висока ефективність дії гальмівних систем досягається: а) повним використанням зчіпних ланок автопоїзда, здійснюваним правильним розподілом загальної гальмівної сили по окремих осях; б) швидкістю спрацьовування приводу; в) синхронністю гальмування тягача і причіпної ланки.
2. Рівна ефективність дії гальмівних систем автопоїздів незалежно від ваги і конструкції, не поступлива ефективності дії гальм одиночних автомобілів. Виконання цієї вимоги сприятиме збільшенню середніх швидкостей руху автопоїздів і їх продуктивності і дозволить безпечніше експлуатувати автопоїзда на дорогах в загальному потоці автотранспортних засобів.
3. Достатня енергоємність гальм, що дозволяє проводити багатократні і тривалі гальмування автопоїздів без небезпеки перегріву гальмівних механізмів і зниження ефективності їх дії. Температура нагріву барабанів гальмівних механізмів не повинна перевищувати 70-80°.
4. Безвідмовність дії гальмівної системи автопоїздів протягом всього терміну їх роботи. На відміну від відмови багатьох інших механізмів автопоїзда, відмова гальм в більшості випадків закінчується важкими дорожніми подіями. Одним з можливих шляхів підвищення надійності дії гальм є застосування гальмівних приводів з декількома самостійними контурами. Вихід з ладу одного з контурів допускає гальмування автопоїзда.
5. Наявність стежачої дії в гальмівній системі, що дозволяє проводити гальмування автопоїзда з необхідною інтенсивністю залежно від зусилля, що прикладається водієм до гальмівної педалі або важеля.
6. Легкість управління гальмівною системою автопоїзда. Виконання цієї вимоги досягається правильним вибором ходів педалей і важелів органів управління і передавального числа приводу, установкою в приводі різного роду підсилювачів, раціональною конструкцією гальмівних механізмів. За відсутності підсилювачів необхідна ефективність гальмування повинна досягатися при зусиллі на гальмівній педалі, що не перевершує 30-40 кГ.
7. Стійкість автопоїзда при гальмуванні і збереження його керованості, при яких виключалися б небезпечні явища складання, що викликаються блокуванням коліс. Необхідну стійкість на гальмівних режимах можливо отримати за рахунок того, що часткового недовикористало зчіпної ваги на всіх загальмовуваних колесах, а також установкою в гальмівних механізмах спеціальних антиблокувальних пристроїв.
8. Автоматичне загальмовування причіпної ланки у випадках обриву зчіпного пристрою автопоїзда.
9. Можливість надійного гальмування автопоїзда на тривалій стоянці.
10. Стабільність регулювань гальмівного приводу і гальмівних механізмів і легкість їх виконання.
11. Відсутність при спрацьовуванні гальмівної системи і дії гальмівних механізмів дратівливих шумів і скрипів.
12. Захищеність гальмівних механізмів і приладів гальмо ний системи від попадання пороши, волога і масла.
Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.
