Неофіційний сайт НЛТУУ (Національний лісотехнічний університет України)

18
Лют

Страдчівський навчально-виробничий комбінат

Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат (СНВЛК) розташований на території Яворівського р-ну Львівської області, за 25 км на північний захід від Львова. Комбінат загальною площею 6760 га ділиться на три лісництва: Великопільське (2884 га), Лелехівське (1954 га) та Страдчівське (1922 га).

До 1939 р. ліси, що входять до складу Страдчівського НВЛК, належали здебільшого окремим великим та дрібним власникам.

Восени 1945 р. із складу Янівського лісгоспу було виділено 8059 га й створено Івано-Франківський навчально-дослідний лісгосп як базу для навчання студентів.

У 1962 р. було прийнято новий статут, за яким лісгосп перейменовано на Івано-Франківський навчально-виробничий лісгоспзаг Львівського лісотехнічного інституту.

У 1994 р. він, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України, був перейменований на Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат.

Лісові масиви СНВЛК розташовані на Розточчі, в північно-західній частині Львівсько-Бережанського водороздільного плато.

У зв’язку з великою різноманітністю форм рельєфу і типів ґрунтів та сприятливими кліматичними умовами в лісах Розточчя знаходимо майже всі види деревних порід, що ростуть у західних областях України. Загалом в насадженнях лісокомбінату зростає 51 вид деревних та чагарникових порід.

Бук лісовий має тут свою північну межу поширення, ялівець звичайний – східну, сосна звичайна – південно-східну, ялиця біла та ялина європейська трапляються лише острівними біогрупами. На торф’яниках біля озер збереглись північні релікти – Betula humilis, Salix livida, S. laponum, Polemonium coeruleum, Pedicularis sceptrum, Saxifraga hirculus та інші. На підвищених місцях трапляються карпатські елементи – Belladona officinalis, Polygonatum verticillatum, Aphoseris phoetida, а на вапнякових скелях залишились степові релікти – Cotoneaster melanocarpa, Koeleria glauca та деякі інші. Все це свідчить про різноманітність рослинності і мозаїчність її розташування, збільшує цінність цього району як бази для навчання й науково-дослідних робіт.

Провідне місце серед лісотвірних порід у СНВЛК займають сосна звичайна, дуб звичайний і скельний та бук лісовий. Високопродуктивні насадження цих порід формують залежно від ґрунтових умов та рельєфу судіброви і діброви, субучини й бучини, рідше трапляються субори і дуже рідко – бори. До речі, субучини в Україні є лише на Розточчі та в Криму. У більшості випадків насадження представлені корінними деревостанами.

Насадження лісокомбінату мають велике водоохоронне, оздоровче, кліматичне і естетичне значення. Площа лісів є водозбірним басейном, який постачає Львів водою, західні вітри забезпечують місто чистим іонізованим і багатим фітонцидами повітрям. Різноманітні за складом, багаті ягодами, грибами, лікарськими рослинами ліси лісокомбінату стали для людей улюбленим місцем відпочинку. Вся територія Страдчівського НВЛК віднесена до першої групи лісів і входить у двадцятип’яти кілометрову зелену зону м. Львова.

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типу лісу, займають площу 670 га або 10 % від вкритих лісовою рослинністю земель, переважно це грабняки, березняки.

Розподіл лісового фонду лісокомбінату за переважаючими породами наведено на рис. 1.

Основними переважаючими породами, у деревостанах лісового фонду Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату є сосна (55,8%), дуб (27,5%) та бук (5,7%).

Головними завданнями ведення господарства є максимальне збереження лісових масивів як водорегулюючого фактора, заміна похідних деревостанів на корінні, підвищення їх естетичної цінності. Комплекс лісогосподарських заходів, спрямований на виконання вказаних завдань, розроблений з урахуванням значення лісокомбінату як основної бази навчальних практик студентів Українського лісотехнічного університету та науково-дослідних робіт його аспірантського, викладацького та професорського складу.

На теренах лісокомбінату створено дендрарій площею 5 га, де зараз нараховується понад 360 видів та різновидів деревних і чагарникових порід.

У 1969 р. було закладено базовий розсадник площею 7 га, в якому вирощується понад 80 видів деревних і чагарникових порід. Основними деревними породами, які вводяться у культури, є сосна звичайна, дуб звичайний , модрина європейська, бук лісовий. Крім того, запроваджуються такі цінні породи, як псевдотсуга зелена, псевдотсуга сиза, модрина японська, горіхи, бархат амурський, клен, явір, липа та інші.

У лісокомбінаті є лісопильний цех, створені майстерні для випуску аудиторних і лабораторних меблів, паркетний цех та механічна майстерня для поточного ремонту механізмів і обладнання. Ліквідна деревина від усіх видів рубань використовується самим господарством: 60% її переробляється в цехах, а решта реалізується як паливо місцевим організаціям і населенню.

Різноманітність природних умов та лісових насаджень, наявність розсадників, шкілок, дендрарію, унікального профілю типів лісу, цехів переробки деревини створюють хороші умови для проведення навчальних і виробничих практик, екскурсій, а також науково-дослідної роботи.

На території СНВЛК здійснюється весь комплекс навчальних практик студентів стаціонарного та заочного навчання (лісівництво, лісові культури, лісова таксація, механізація лісогосподарських робіт, захист лісу, ґрунтознавство, дендрологія, лісова селекція та інші), частину практик проходять студенти різних інститутів.

На теренах СНВЛК створено ряд стаціонарних науково-дослідних об’єктів.

1. Стаціонар “Рубання головного користування” (дубово-сосновий стаціонар проф. М.М. Горшеніна)

Стаціонар закладено у 1961 р. кафедрою лісівництва під керівництвом проф. М.М. Горшеніна в 47 кварталі Страдчівського лісництва на площі 5 га. Складається він з 5 секцій. Мета закладення – вивчення впливу різних способів рубань на процеси природного відновлення лісу та лісове середовище, формування корінних грабово-дубово-соснових деревостанів природним насіннєвим шляхом. Експериментальні рубання проведено у: 1962-1963 рр., 1967-1968 рр., 1972 р., 1976 і 1980 рр. Чергові дослідження проведено в 1972, 1984, 1990, 1995, 2000 рр.

2. Буковий стаціонар

Стаціонар закладено в 11 кв. Великопільського лісництва. Площа 2 га. Складається з 4 секцій. Мета закладення – вивчення впливу доглядових рубань різної інтенсивності на формування корінного деревостану бука. Рубання та таксаційні обміри проведено в 1974, 1984, 1989, 1995 рр.

3. Географічні культури бука європейського

Географічні культури бука європейського закладені весною 1995 р. під керівництвом проф. Г.Т.Криницького та доц. І.М. Швадчака, у 4 кв. Великопільського лісництва в рамках міжнародної програми “Оцінка генетичних ресурсів бука у Європі”. Програма координується інститутом лісової генетики у Гросгансдорфі (Німеччина). В українській частині експерименту представлено 13 українських екотипів бука, 1 молдавський, 56 – з Центральної, Західної та Південної Європи.

4. Стаціонар “Півсібсові потомства сосни звичайної”

Закладений проф. Г.Т. Криницьким у 1983-1987 р.р. Складається з двох ділянок: перша – у кв. 29 Лелехівського лісництва, друга – у кв. 56 Страдчівського лісництва.

На першій ділянці зростають потомства плюсових, нормальних та мінусових дерев страдчівської та буської популяцій сосни урожаю 1981, 1982, 1983 років.

На другій ділянці площею 1,3 га зростають півсібсові потомства урожаю 1985 р. страдчівської популяції.

5. Плантація кедра європейського

У 1999 р. в кв. 33 Лелехівського лісництва закладено плантацію сосни кедрової європейської з метою вивчення її росту в умовах Розточчя для подальших рекомендацій щодо її інтродукції в лісові насадження та збору насіння.

6. Стаціонар “Палатки”

Закладений у 1999 р. в експериментальних культурах у кв. 40 Страдчівського лісництва. Мета закладення – стеження за ростом і взаємовпливом аборигенних лісоутворюючих порід (сосна, дуб, граб, та бук) з інтродукованими – модриною японською, дубом червоним, бархатом амурським.

7. Стаціонар “Мішані культури”

Закладений у 1999 р. у кв. 55 Страдчівського лісництва. Створені лісові культури з введенням багатьох лісоутворюючих видів: сосни звичайної, дубів звичайного і червоного, модрини європейської, явора та домішками самосіву граба, бука, осики, берези. Мета – дослідити процес взаємодії та конкуренції цих видів.

8. Стаціонар “Модриновий”

Закладений в 2000 р. у кв. 52 Страдчівського лісництва шляхом створення експериментальних лісових культур модрини європейської за різними схемами змішування з участю різних порід: сосни звичайної, дуба червоного, бука, явора.

Залиште коментар

Ви повинні зареєструватись для того, щоб мати можливість додавати коментарі.

Поставте будь-яке наше посилання у себе на сайті і пришліть його нам по e-mail і ми поставимо Ваше посилання у нас.

© 2016 Неофіційний сайт НЛТУУ (Національний лісотехнічний університет України)

При копіюванні матеріалів посилання на сайт nltuu.com.ua є обов'язковим