Підібрати склад важкого бетону марки R_?=40 МПа (400 кгс/см²) для влаштування бетонних фундаментів шишкосушарки і розрахувати витрати матеріалів на заміс в бетонозмішувачі з корисним об’ємом барабану 1200 л, рухливість бетонної суміші О_к=5…9 см. Характеристика вихідних матеріалів: портландцемент активністю К_ц=70 МПа (700 кгс/см²), насипна густина сухих складових частин р_н.ц^.=1200 кг/м³; р_н.п.=1500 кг/м³; р_н.щ.=1600 кг/м³; їх істинна густина р_ц =3100 кг/м³; р_п=2600 кг/м³; р_щ=2700 кг/м³; пустотність фанітного фракційного щебню V_п.щ.=0,41; найбільша крупність зерен щебеню 40 мм; вологість крупного кварцового піску W_п=4%; вологість щебеню W_ш=1%.

Водоцементне відношення вираховуємо із формули:

R_б=АR_ц(Ц/В-0,5);

В/Ц= АR_ц (R_б + 0,5 АR_ц)=0.65*700/(400+0.5*0.65*700)=0.73

Значення коефіцієнту А, що дорівнює 0,65, знайдено за додатком 1 як для високоякісних матеріалів.

Виграш води на 1 м³ бетонної суміші визначаємо за додатком 2, врахувавши задану осадку конуса (О_к) бетонної суміші. Для отримання такої рухливості із. застосуванням крупного заповнювача щебеню з найбільшою крупніспо зерен 40 мм, витрати води на 1 м³ бетонної суміші повинні бути 175 кг. Витрати цементу на 1 м бетону складуть:

Ц = В/(В/Ц) =185/0.73=253.42 кг

Витрати цементу на 1 м³ бетону визначають за формулою:

1427 кг.

Значення коефіцієнту розсунення зерена, що дорівнює 1,37 знайдено за додатком 3 шляхом інтерполяції.

Витрати піску в сухому стані на 1 м³ бетону складуть:

(1-0,36)*2600=520 кг.

На основі проведених розрахунків отримаємо орієнтовний номінальний (лабораторний) склад бетону, кг/м³.

Цемент    -   253

Вода       -   185

Пісок      -   520

Щебінь   – 1427

Всього    – 2385

Ця сума є розрахунковою густиною бетонної суміші, тобто:

р_6с=2410 кг/м³.

Коефіцієнт виходу бетону визначають за формулою:

1: (0,21+0,35+0,89)=0,69

Витрати матеріалів на 0,05 м³ (50 л) бетонної суміші пробного замісу складуть:

Цемент -   12,65 кг;

Вода    -   9,25 кг;

Пісок      -   26 кг;

Щебінь – 71,35 кг.

Всі матеріали в розрахункових кількостях відважують, з них виготовляють бетонну суміш, рухливість якої визначають за допомогою стандартного конуса. Якщо осадка менше 1 см, тобто менше заданої, то для збільшення рухливості бетонної суміші добавляємо 10% цементу і води (цементу 12,65^х 0,1 = 1,26 кг; води 9,25 ^х 0,1 = 0,925 кг).

Бетонну суміш з добавками цементу і води додатково добре перемішують і перевіряють рухливість. Якщо при перевірці рухливості осадка конуса буде рівною 3 см, то проводять перерахунок для встановлення дійсних витрат матеріалів з врахуванням добавки 10% цементу і води і визначенням їх абсолютного об’єму, м³.

Цемент   

Вода   

Пісок   

Щебінь

Всього                     0,0515

Після визначення об’єму бетонної суміші пробного відкоректованого замісу Уз і фактичних витрат матеріалів на 1 м³ (1000 л) бетонної суміші за формулами, кг/м³:

Ц=Ц/V=269,13

B=B/V=197,63

П=П/V=504,85

Щ=Щ/V=1385,44

Всього                        2357 кг/м³.

Виробничий (польовий) склад бетону визначають з врахуванням вологості заповнювачів (в даному прикладі вологість піску 4%, щебеню 1 %), а тому кількість води зменшуємо:

197,67-(3*504,85/100+1*1385/100)=181,14 кг.

При цьому кількість заповнювачів відповідно збільшуємо:

Пісок                      504,85*(1+3/100)=519,00 кг;

Щебінь                  1385*(1+1/100)=1398,85 кг.

Для отримання виробничого складу за пропорцією по масі витрати кожного компоненту бетонної суміші, кг, ділять на витрати цементу:

Ц/Ц:П/Ц:Щ/Ц=269/269:519/269:1398/269=1:1,9:5,2

При В/Ц=0,73

Дозування складових бетонної суміші, кг, на один заміс бетонозмішувача з корисним об’ємом барабану 1,2 м³ (1200 л) визначають за  формулами:

Ц = (?V/1000)Ц = 222,84 кг;

? = (?V/1000)В =149,98 кг;

П = (?V/1000)П = 429,73 кг;

Щ = (?V/1000)Щ =1158 кг.

Головним і найефективнішим методом створення лісових культур є посадка сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід на лісокультурну площу, які вирощуються в лісових розсадниках. Колискою лісу називають лісові розсадники, бо саме з них за допомогою лісівників “покрокує” тендітний садивний матеріал на відповідні площі наших українських лісів.
Як правило, лісові розсадники проектуються і створюються з розрахунком на тривалий час їх функціонування. Тому розрахунок площі лісового розсадника – відповідальний етап у їх проектуванні, від правильного виконання якого залежить в майбутньому ефективність використання території, відведеної під розсадник.
Сучасний лісовий розсадник містить більше 20 структурних елементів об’єднаних в продукційну (виробничу) та допоміжну (службову) частини. Загальна площа розсадника складається з суми площ його структурних елементів, розрахунок яких проводиться окремо за певними правилами.
1.1. Розрахунок площі посівного відділення
Площа посівного відділення складається із площ, необхідних для вирощування планової кількості садивного матеріалу (із врахуванням 5-10 % на відпад) кожної із аборигенних чи інтродукованих деревних порід, визначених для вирощування в конкретному розсаднику, упродовж певного періоду часу. Оптимальна площа посівного відділення повинна складати 40-45% загальної площі розсадника.
Строки посіву насіння (осінні, весняні, літні) залежать від біологічних особливостей деревних і чагарникових порід, грунтово-кліматичних умов і агротехніки вирощування сіянців.
Розрахунок площі, необхідної для вирощування кожної із порід проводиться за допомогою такої формули:
(1.1)
де S – площа посіву породи, га;
N – щорічний плановий випуск сіянців даної породи з врахуванням відпаду (10-15%), шт.;
L – ширина посівної стрічки, м;
n – нормативний плановий вихід сіянців з 1 м пог. посівного рядка, шт.;
а – кількість посівних рядків у стрічці, шт.
Запроектована схема посіву повинна забезпечити нормативний плановий вихід сіянців з 1 га. Для цього необхідно провести розрахунок за формулою:
(1.2)
Отриманий результат повинен бути не менший за нормативний, інакше необхідно підібрати іншу схему посіву.
Провівши за формулою 1 необхідні розрахунки, дані для кожної породи і отримані результати заносимо в табл.1.
В даному випадку необхідна площа щорічного вирощування становить 0.25 га, а загальна площа посівного відділення 0.25*3=0.75 га.

Також Лексус часто називають американською гілкою Тойоти так, як ця серія автомобілів представницького класу створювалася для американського ринку.

Про створення підрозділу “Lexus” було оголошено літом 1983 року на раді директорів Toyota. Найпершим серійним автомобілем став LS 400, який зійшов з конвейєра через 6 років після створення компанії, в 1989 році.

Основа філософії компанії – це прагнення досконалості. Цей важливий принцип і визначає підхід компанії до створення автомобілів.

До чого прагне компанія Лексус? До довговічності, якості і надійності.

Офіційні дилери завжди готові піти на контакт з клієнтом і допомогти йому у вирішенні будь-яких питань.

У компанії знають, що в цьому світі Немає Нічого Неможливого.

Lexus – найвищий рівень якості і надійності!

За інформацією з сайту www.lexus-automobile.ru

Завідувачами кафедри дендрології та деревинознавства були: доц. Ю. Д. Третяк (1945-1960 рр.); доц. Т. М. Бродович (1960-1975 рр.); проф. 3. Ю, Герушинський (1975-1981 рр.); проф. Т. М. Козубов (1981-1982 рр.); доц. Ю. Ф. Осипенко (1982-1983 рр.); проф. Г. Т. Криницький (1983-1986 рр.). З 1986 р. очолює кафедру д-р с.-г. наук, проф. В.П.Рябчук.

Кафедра оснащена відповідними приладами та установками, зокрема: сучасна випробувальна машина для деревини, променевий аналізатор рідини, фотоелектроколориметр, електронні ваги, мікроскопи, термостати, сучасні ПЕОМ тощо.

На кафедрі функціонують такі навчально-наукові лабораторії: ботаніки, дендрології, недеревної продукції лісу та музей-лабораторія деревинознавства. У музеї є унікальна колекція, яка налічує 610 взірців деревини зі всього світу.

З метою покращення підготовки спеціалістів з лісового господарства, вдосконалення інтеграції освіти, науки і виробництва на базі Бузького держлісгоспу функціонує філіал кафедри: керівник філіалу, директор держлісгоспу, канд. с.-г. наук Я.В.Максим.

На кафедрі з 1986 р. розвивається науковий напрям – недеревні ресурси лісу (науковий керівник – доктор с. г. наук, проф. В. П. Рябчук). За підсумками наукових досліджень з недеревних ресурсів захищена докторська і 11 кандидатських дисертацій, опубліковано підручник, 4 навчальних посібники, 5 монографій, 10 рекомендацій виробництву, 450 наукових статей.

Чисельний склад кафедри такий: докторів наук, професорів-1; доцентів, кандидатів наук-6; старших викладачів, кандидатів наук-1, асистентів кандидатів наук-3; наукових співробітників, кандидатів наук-1, аспірантів-1; інженерів-6.

Основні дисципліни кафедри читаються за підручниками і навчальними посібниками, написаними викладачами кафедри: дендрологія (доц. А.Д.Шовган), деревинознавство і лісове товарознавство (проф. В. П. Рябчук, доц. О. П. Божок, доц. І.С.Вінтонів), підсочка лісу, недеревна продукція лісу, основи наукових досліджень (проф. В. П. Рябчук).

Науковці кафедри працюють над розв’язанням теоретичних проблем підвищення продуктивності лісів та вивчення недеревних компонентів лісових фітоценозів.

Основними науковими напрямами кафедри є:

- розроблення технологічних режимів підсочки хвойних і листяних дерев, вивчення їх смолопродуктивності на життєдіяльність рослин, хімічного складу живиці та деревних соків (проф. В.Рябчук, доц. Л.Осадчук, канд. с.-г. наук Т.Юськевич );

- екологічний аналіз флори природних регіонів Середньої та Східної Європи (доц. М. Сорока, канд. біол. наук А. Шовган), якісний та кількісний склад флори мохоподібних та судинних рослин Українського Розточчя (доц. М. Сорока);

- аналіз поширення та встановлення запасів лікарських технічних та кормових рослин, прогнозування та підвищення їх урожайності, вивчення хімічного складу рослин (проф. В. Рябчук, доц. В.Заячук, канд. с.-г..наук Ю. Мельник, канд. с.-г..наук Н.Горбенко, інж. Г. Козакевич);

- проведення сертифікації лісів (доц. І. Вінтонів, канд. с.-г. наук І. Сопушинський);

- встановлення флористичного складу медоносних рослин, їх фенологічні особливості та залежності нектаропродуктивності від інтегрованої дії факторів (проф. В. Рябчук, ас. А.Андрусів );

- вивчення вторинних сукцесій лісорослинних природних комплексів (інж. Г. Лукащук);

- теологічні дослідження про флору і фауну в Біблійних оповідях (проф. В. Рябчук).

- вивчення будови та властивостей деревини вітчизняних та інтродуктивних дерев (доц. І. Вінтонів , доц. О. Божок, канд. с.-г. наук В.О. Божок).

Професорсько-викладацький склад кафедри організовує науково-дослідну роботу серед студентської молоді. Наукові роботи студентів неодноразово посідали призові місця на всеукраїнських конкурсах наукових робіт.

За матеріалами наукових досліджень працівники кафедри опублікували 4 підручники, навчальні посібники, монографії. На кафедрі підготовлено 26 кандидатських та 6 докторських дисертацій (С.В..Шевченко, М. І. Калінін, В. П. Рябчук, Г. Т. Криницький, М. М. Гузь, І. Ф. Калуцький). Розроблено та затверджено Мінлісгоспом (Держлісгоспом) України і об’єднанням лісового господарства 12 рекомендацій з підвищення продуктивності лісів, серед них з технології підсочки сосни звичайної, 1997 р. (доц. Л. С. Осадчук); рекомендації щодо створення лісових культур за участю карії, 2002р. (канд. с.-г. наук В. П. Божок); рекомендації з підсочки берези в лісах України, 1995 р. (проф. В.П.Рябчук); рекомендації з відбору дерев сосни звичайної підвищеної смолопродуктивності, 1995 р. (проф. В.П.Рябчук, канд. с.-г. наук Я.Максим).

Кафедра постійно підтримує тісні зв’язки із вищими навчальними закладами Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії, Італії та інших країн.

Навчальна, методична, наукова та практична діяльність кафедри спрямована на вирішення актуальних завдань того циклу лісівничих дисциплін, які охоплюють таксаційні закономірності дерев, деревостанів та лісових масивів, біометрію лісів і теоретичні засади лісовпорядкування, методи оцінки лісової продукції, біометричні методи інвентаризації лісу, фотограмметричні аспекти лісової картометрії та картографії, моделювання, регулювання і прогноз лісостанів, біоінформатику, організацію та обґрунтування систем ведення лісового господарства, вдосконалення обліку лісу, дистанційне зондування лісів, проблеми геодезичних вимірів та геодезичного моніторингу в лісовій галузі.

Значний внесок у розвиток теорії і практики лісової таксації та лісовпорядкування за останні 60 років зробили проф. М.В.Давидов, доц. Г.А. Ходот (вивчення ходу росту деревостанів), проф. П.В.Воропанов, доц. В.П. Кічура (вивчення будови, поточного приросту, розрахунку загальної продуктивності), проф. Я.О. Сабан (системи організації та ведення лісового господарства), проф. П.В. Павлів (проблеми високоточного нівелювання), проф. М.Н. Зеленський (теоретичні засади таксації та лісовпорядкування рекреаційних лісів), старший викладач В.М. Бедік (об’ємна структура деревостанів), доц. В.П.Ковтунов (організація та ведення лісового господарства в лісах зелених зон), доц. Й.І.Коробкін (геодезичні виміри при земле- та лісовпорядкуваннях), доц. В.П.Ковалишин (лісівничо-таксаційні дослідження штучно створених соснових лісів в умовах Західного Лісостепу), доц. О.В.Дмитрах (організація та ведення лісового господарства в соснових лісах Західного Полісся).

На кафедрі сформувалися як науковці доктори наук М.В. Давидов, Я.О. Сабан, П.В. Павлів, Є.І. Цурик, кандидати наук Й.І. Коробкін, В.П.Ковалишин, О.А.Тшук, Т.В. Радьо, М.П.Горошко, О.О.Фелів, М.Н.Зеленський, М.М.Гром, О.В.Дмитрах, С.І.Миклуш, В. Й. Майборода, В.М.Приступа, В.М.Пунько, Р.Р.Возняк, І.П.Соловій, В.І.Стефанишин, Ю.І.Черневий, В.П.Кічура, О.С.Чорний, З.Й.Бодлак, О.М.Лазор, О.Д. Лазор, П.Г.Хомюк, І.В.Рижак, Н.Л.Степанюк., В.В.Лавний, Ю.Й. Каганяк, Г.Г. Гриник, О.Г.Часковський. На кафедрі виконали та захистили кандидатські дисертації громадяни Пакистану Анвар Хуршид і Сирії Марван Альхусрує.

Сьогодні на кафедрі здійснюють наукову та педагогічну діяльність проф. Є.І.Цурик (теоретичні аспекти дендрометрії, вдосконалення обліку лісів), доц. М.П.Горошко (морфолого-таксаційна структура та біометрична оцінка лісів), доц. Б.М.Дзядевич (дослідження росту і приросту лісів Полісся), доц. М.М.Гром (дослідження росту лісових культур при внесенні мінеральних добрив), доц. С.І.Миклуш (аспекти багатоцільового лісокористування), доц. Т.В.Радьо (організація геодезичного моніторингу), ст. викладач М.О.Мельничук (методи оцінок похибок геодезичних вимірів), ст. викладач І.С.Ільків (дослідження морфологічних особливостей та продуктивності букових деревостанів), доц. П.Г.Хомюк (оцінка динаміки лісостанів у зоні інтенсивного ведення лісового господарства), ас. М.М.Король (формування гірських смеречняків), ас. В.В. Гаврилюк (оцінка динаміки гірських ялицевих лісостанів), ас. Ю.Й. Каганяк (проторово-параметрична структура змішаних насаджень), ст. викладач О.Г. Часковський (дистанційна оцінка лісів), ст. викладач В.М. Куриляк (структурний потенціал букових лісів Прикарпаття), ас. М.М. Бусько (організація лісокористування в букових лісах Заходу України).

Викладачами кафедри підготовлені та опубліковані навчальні посібники з більшості дисциплін. Зокрема, доценти М.П. Горошко, С.І. Миклуш, П.Г.Хомюк опублікували “Біометрію”, доц.М.М.Гром -”Мисливське впорядкування”, “Лісову таксацію”, проф. Є.І. Цурик “Лісову таксацію” та “Лісовпорядкування”.

Кафедра має значні напрацювання в науково-дослідній роботі. Заслужений діяч науки і техніки України проф. Я.О.Сабан започаткував науковий напрям з таксації лісу та організації систем господарювання, розробив правила рубань головного користування у Карпатах, нормативні матеріали з будови, ходу росту і товарної структури насаджень на типологічній основі, вивчав екологію гірських екосистем.

Опрацювання нормативів та систем ведення лісового господарства за матеріалами постійних або тимчасових пробних площ, закладених у Карпатському реґіоні, на Розточчі і Поліссі, в Західному Лісостепу продовжують проф. Є.І. Цурик, доц. М.П. Горошко, доц. С.І. Миклуш.

З проблем організації і ведення лісового господарства опубліковано понад 700 робіт. За результатами досліджень захищено 17 кандидатських і 2 докторські дисертації, опубліковано 3 монографії, чотири навчальні посібники, отримані дані увійшли у два збірники нормативно-довідкових матеріалів.

Під керівництвом М.П. Горошка розвиваєгься напрям з морфолого-таксаційного аналізу лісів. У цьому керунку працюють кандидати наук П.Г.Хомюк, Ю.Й. Каганяк, Г.Г. Гриник, І.В.Рижак, О.Г. Часковський, наукові працівники Я.І.Пилипів, Є.Т.Бродович, В.А. Арманаш. Дослідження здійснюються на тимчасових і постійних пробних площах. За методикою М.П. Горошка закладені стаціонари в букових, ялицевих, смерекових насадженнях Карпат, а також в оптимальних насадженнях основних типів лісу заходу України. За матеріалами досліджень з проблем морфолого-таксаційного аналізу лісів захищено 7 кандидатських дисертацій та опубліковано понад 250 друкованих праць.

На кафедрі також розвивається напрям з проблем геодезичних вимірювань. Засновник – професор, д-р техн. наук, заслужений діяч науки і техніки України, автор понад 100 наукових праць П.В. Павлів.

Тематика наукових робіт пов’язана з актуальними питаннями сучасності: проблеми високоточного нівелювання; вивчення сучасних рухів Земної кори; дослідження методів урахування нівелірної рефракції; комплексне дослідження сезонних деформацій Земної поверхні; урахування впливу гравітаційного поля Землі і температурних ефектів на результати високоточного нівелювання.

За результатами наукових досліджень опубліковано понад 190 робіт, захищено одну докторську і чотири кандидатські дисертації. Опубліковано 4 монографії і навчальний посібник.

На кафедрі функціонують три науково-дослідні лабораторії: проблеми таксації та організації лісового господарства (керівник – С.І. Миклуш), проблеми геодезичних вимірювань (керівник – П.Д. Двуліт), оцінки лісових ресурсів (керівник – М.П.Горошко). Функціонує філіал кафедри на базі УкрНДІ гірського лісівництва, який очолює доц. А.М. Гаврусевич.

Специфіка навчальних дисциплін та наукової роботи вимагала відповідної бази, яка була модернізована. Здійснено три випуски зі спеціалізації “Лісовпорядкування і лісова таксація”. Забезпечення навчального процесу здійснює допоміжний персонал у складі: Я.І.Прокопович, І.П.Савич, О.П. Мельник, Л.В. Крижанівська, І.М. Гнот.

Науково-педагогічні працівники періодично проходять стажування у провідних навчальних та наукових закладах і установах Австрії, Польщі, Німеччини, Швейцарії тощо.

Кафедра розміщена в приміщенні колишньої лісової школи, кращі традиції якої і нині продовжує колектив викладачів та студенів. Навчання у створеній на Галичині Крайовій лісовій школі розпочалося 1 жовтня 1874р. Перше приміщення знаходилось поблизу пам’ятника М.С.Грушевському – в кінці проспекту Т.Г.Шевченка. Стояв будинок школи біля мальовничого ставочка, куди сходились потоки Сорока та Пасіка, що потім бігли вже руслом ріки Полтви притоки Західного Бугу.

Коли у 1886р. Полтву заховали у каналізаційний колектор, довелося знести ряд старих будівель, в тому числі і будинок школи. З того часу лісова школа розмістилася у недалекому від середмістя будинку поблизу костелу св.Марка на нинішній вулиці Кобилянської (раніше св.Марка). Будинок зберігся до сьогоднішніх днів і є пам’яткою архітектури, про що свідчить охоронна таблиця на фасаді будівлі.

Витоки лісової науки та освіти виходять з Львівської крайової лісової школи. Першим директором школи був відомий вчений професор Г.Стшелецький, який керував нею 17 років. Разом з ним у лісовій школі працювали видатні вчені професори: В.Тинецький Б.Блоцький, С.Соколовський. Тут читали лекції видатні польські ботаніки М.Раціборський та В.Шафер. Курс малювання та скульптури викладав знаменитий скульптор Леонард Марконі, роботи якого прикрашають багато архітектурних пам’яток. Курс навчання у лісовій школі тривав 2 роки. У середньому навчалося 35-40 слухачів, серед них були поляки, росіяни, українці, чехи, хорвати, серби та інші. В 80-х роках ХІХ ст. під керівництвом професора В.Тинецького і за участю ландшафного архітектора А.Рерінга (творця Стрийського парку та інших садово-паркових об’єктів Львова) на території школи був створений арборетум, який і нині входить в структуру Ботанічного саду університету. Тривалий час (з 50-х по 80-ті роки ХХ ст.) у приміщенні колишньої лісової школи розміщалися кафедри лісогосподарського факультету (лісівництва, лісових культур, таксації). У 1984 р. створюється кафедра лісівництва та озеленення, яку очолив професор Кучерявий В.П. З 1988р. на її базі формується нова кафедра екології, ландшафної архітектури та садово-паркового господарства.

З 1 серпня 2004р. на базі кафедри екології, ландшафної архітектури та садово-паркового господарства утворилися дві окремі кафедри: кафедра екології, яка ввійшла у склад новоствореного Еколого-економічного інституту та кафедра ландшафної архітектури, садово-паркового господарства і урбоекології. Спеціалістів в галузі садово-паркового господарства кафедра готує з кінця 60-х, а ландшафної архітектури – з початку 90-х років. Кафедра щороку бере участь у конкурсах Архітектурних шкіл України.

Кафедра ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та урбоекології
вул. О.Кобилянської, 1, 790005, Львів, Україна
Тел.: + 38 (032) 272-57-92
Е-mail: dendro@is.lviv.ua

Кафедра лісівництва володіє потужним науково-педагогічним потенціалом. Очолює кафедру д-р біол. наук, проф. Г.Т. Криницький. Чисельний склад кафедри: професорів – 3, доцентів – 12, старших викладачів – 3, асистентів – 3. Для покращення практичної підготовки студентів, зміцнення зв’язків науки і практики лісового господарства на базі Осмолодського держлісгоспу Івано-Франківського обласного управління лісового господарства організований філіал кафедри. Очолює його директор держлісгоспу, канд. с.-г. наук І.І. Бойчук.

Протягом багаторічної активної творчої діяльності на кафедрі склалися і успішно розвиваються такі напрями досліджень:

- з проблем підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових екосистем (керівник проф. Г.Т. Криницький). Дослідження, започатковані у 1961 р. відомим вченим, д-ром с.-г. наук, Заслуженим діячем науки, професором М.М. Горшеніним, який розробив новий спосіб рубань головного користування – механізовані улоговинні рубання, саме вони в гірських умовах забезпечують ефективне збереження водоохоронних, ґрунтозахисних та інших екологічних функцій лісів. Проведено стаціонарні комплексні дослідження впливу різних способів рубання на природне відновлення і формування молодого покоління лісу в букових і сосново-дубових насадженнях. З проблем напряму підготовлено п’ять докторів наук і 30 кандидатів наук, видано близько 20 монографій, 6 підручників, 8 навчальних посібників;

- з розробки теоретичних основ і принципів комплексного ведення лісового господарства та раціонального природокористування (керівник – проф. С.А. Генсірук). З напряму, що заснований у 1972 р., опубліковано близько 60 наукових праць, 35 монографій. Генсірук С.А. – Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, Лауреат премії ім. В. Вернадського, Лауреат міжнародної премії Міжнародної спілки лісових дослідницьких організацій (IUFRO), у 1999 р. йому призначена довічна стипендія як видатному діячеві в галузі науки.

Основними науковими здобутками кафедри є:

дослідження впливу різних способів поступових рубань на довкілля, продуктивність лісостанів і лісовідновлення в умовах Львівського Розточчя (науковий керівник проф. М.М. Горшенін);

розроблення класифікації типів лісу Карпат та лісівничо-господарського групування типів лісу, комплексу відновних та лісогосподарських заходів з метою збереження і відтворення корінних типів деревостанів (науковий керівник проф. З.Ю. Герушинський);

дослідження стану і функціонування зоокомпонентів лісових екосистем, охорони, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, опрацювання принципів управління популяціями мисливських тварин на заповідних територіях (науковий керівник проф. В.Д. Бондаренко);

вивчення поширення грибних захворювань та ентомошкідників у насадженнях Розточчя (виконавець доц. В.О. Крамарець);

дослідження екологічної ніші дуба скельного, формування дубових насаджень з його участю (виконавець ст. н. с. Р.Ф. Кузів);

вивчення впливу підвищених концентрацій вуглекислого газу на ріст сіянців і саджанців хвойних порід (виконавець доц. В.В.Павлюк).

Вперше в умовах Львівського Розточчя проведені комплексні дослідження росту географічних культур сосни звичайної (1975-1999 р.р., наукові керівники- проф. З.Ю. Герушинський, проф. Г.Т.Криницький). На площі 200 га Закарпаття і Прикарпаття розпочато інтродукцію ялиці великої – швидкорослої породи Північної Америки, а на Розточчі (Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат) закладено селекційний стаціонар, де випробовується 31 півсібсове потомство сосни звичайної (науковий керівник проф. Г.Т.Криницький).

Останніми роками на кафедрі під керівництвом проф. Г.Т. Криницького ведуться ґрунтовні лісівничо-фізіологічні та генетико-селекційні дослідження. Зокрема, розроблені теоретичні і методичні основи нового морфофізіологічного напрямку досліджень в лісознавстві, виявлена індивідуальна мінливість дорослих дерев і їх півсібсових потомств за фізіолого-біохімічними показниками, вивчені закономірності плодоношення бука лісового, сосни звичайної, сосни кедрової європейської і модрини європейської.

Базуючись на методичних засадах морфофізіологічного напрямку в лісовій селекції проф. Криницький розробив біоелектричний метод вивчення життєдіяльності деревних рослин, запропонував новий генетико-селекційний маркер – ступінь поєднаності, скорельованості змін фізіолого-біохімічних процесів у часі в селекційних об’єктів, розроблена морфофізіологічна концепція триступеневого селекційного відбору дерев, запропонував шкалу виявлення високопродуктивних дерев за фізіолого-біохімічними показниками.

У даний час науковці кафедри працюють у пріоритетному напрямі розвитку науки і техніки України “Охорона навколишнього природного середовища” над вирішенням таких проблем:

- оптимізація лісистості в пограничних районах України, Польщі та Білорусі;

- лісівничо-фізіологічні та генетико-селекційні основи вирощування високопродуктивних, біологічно стійких насаджень;

- пострадіаційні закономірності росту і розвитку деревних рослин та розроблення безпечної системи ведення лісового господарства в зоні відчуження Чорнобильської АЕС;

- типологічні основи підвищення продуктивності лісів Карпат;

- раціональне використання і відтворення ресурсів мисливської фауни;

- лісоекологічні аспекти функціонування новостворених заповідників.

За останні п’ять років працівниками кафедри опубліковано більше 150 наукових та навчально-методичних робіт. Серед них монографії та навчальні посібники з грифом Міносвіти і науки України, зокрема: “Регіональне природокористування”, “Історія лісівництва в Україні”, “Географія лісових ресурсів України”, “Ліси України” (проф. С.А.Генсірук), “Ліси західного регіону України” (проф. С.А. Генсірук, доц. Л.І. Копій), “Біотехнія” (проф. В.Д.Бондаренко, доц І.В. Делеган), “Мисливські трофеї” (проф. В.Д. Бондаренко, доц. І.В.Делеган , доц. В.Г. Мазепа), “Типологія лісів Українських Карпат” (проф. З.Ю.Герушинський), “Першопостаті українського лісівництва” (д-р екон. наук О.І.Фурдичко, проф. В.Д.Бондаренко), “Мисливська кінологія” (проф. В.Д. Бондаренко, доц. В.Г.,Мазепа доц. П.Б.Хоєцький), “Раритетні фітоценози Західних регіонів України” (проф. С.М.Стойко, канд. біол. наук Л.І.Мілкіна, доц. П.Т. Ященко), “Історія Осмолодської пущі” (проф. П.Р. Третяк, канд. с.-г. наук І.І.Бойчук., проф. В.І.Парпан), “Інтродуценти в лісових культурах Поділля України” (проф. М.І.Гордієнко, канд. с.-г. наук М.І.Бондар, проф. Г.Т.Криницький) та інші.

Міжнародне співробітництво кафедри здійснюється в напрямах:

- участь у наукових конференціях і симпозіумах;

- наукове стажування;

- обмін науковою літературою;

- проведення спільних досліджень;

- використання матеріально-технічної бази зарубіжних університетів для проведення генетико-селекційних і фізіолого-біохімічних досліджень;

- написання спільних наукових праць і навчальних посібників.

Науковці кафедри беруть участь у виконанні міжнародної українсько-польської програми “Розточчя”, залучені до виконання загальноєвропейської програми створення географічних культур бука європейського, яка координується IUFRO.

Кафедра підтримує творчі зв’язки з ученими Польщі, Словаччини, Німеччини, Австрії, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Румунії та інших країн.

Протягом наступних п’ятдесяти років діяльності кафедра зазнала певних реорганізаційних змін. У 1994 р. кафедра лісових культур відновлена у складі лісогосподарського факультету УкрДЛТУ під назвою “Кафедра лісових культур і деревинознавства”. Лісокультурний напрямок був представлений секцією у складі двох професорів (М.І. Калінін, М.Х. Осмола), двома доцентами (Ю.М. Дебринюк, О.С. Мельник) та двома асистентами – кандидати наук (І.І. М’якуш, О.Т. Данчук).

Кафедра лісових культур і лісової селекції у теперішньому вигляді функціонує з 1.07.2000 р. До складу кафедри входять секція лісових культур (професор, 2 доценти, ст. викладач, 2 асистенти) та секція лісової селекції (професор, доцент, 2 асистенти). За кафедрою закріплена науково-дослідна лабораторія лісової генетики.

Основним напрямом досліджень в галузі лісових культур є розв’язання теоретичних і прикладних проблем підвищення продуктивності, господарської і природоохоронної цінності штучного лісорозведення. В період становлення кафедри (1951-1963 рр.) НДР виконувались під керівництвом завідувача кафедри доц. М.І. Калужського. Над питаннями створення високопродуктивних, цінних і швидкорослих культур у Західній Україні працювали проф. М.Х. Осмола, доц. Т.М. Бродович, доц. Є.І. Журавська, М.І. Юзьків, В.П. Лавров. Можливості механізації лісокультурних робіт вивчали М.І. Калужський та Є.В. Вітвіцький – автор оригінальної конструкції мотобура для гірських умов.

У 1963-1973 рр. під керівництвом проф. Г.О.Харитонова була здійснена значна робота з визначення оптимальних доз та ефективності дії різних видів гербіцидів і технології їх застосування для догляду за лісовими культурами. Доц. О.С. Мельник вивчав ерозію грунтів і розробляв меліоративні заходи в Північній частині Волинсько-Подільської височини. Починаючи з 1966 р., кафедра практикує широке залучення до наукової роботи студентів шляхом організації науково-дослідних експедицій. Особливої інтенсивності набула така робота з 1970 р. з ініціативи тодішнього завідувача кафедри доц. М.І. Калініна. За участю студентів під керівництвом викладачів і співробітників кафедри щорічно організовувались одна – три наукові експедиції у складі 18-25 студентів. Начальниками експедицій працювали М.М. Гузь, О.С. Мельник, С.М. Землинський, В.К. Тіунчик; І.Д. М’якуш, Н.М. Басманова, Є.М Падковський та ін. Науковці кафедри в цей період розробляли теми з впровадження фундука, грецького горіха, їстівного каштана у лісові культури.

З 1980 р. починається розробка технології створення вітровалостійких деревостанів в умовах Карпат. У період 1973-1986 рр. лісокультурні дослідження виконуються під керівництвом проф.М.І.Калініна. В цей період під його керівництвом сформувався новий напрям – коренезнавство, предметом дослідження якого є закономірності розвитку та формування кореневих систем основних лісотвірних порід у чистих і змішаних деревостанах у широкому віковому діапазоні з метою створення науково обґрунтованої бази для підвищення продуктивності лісів. У практичному лісівництві застосовуються рекомендації щодо створення вітростійких насаджень у гірських умовах, вирощування деревостанів на принципах лісозміни та ін. У 1992 р. до програми підготовки студентів-лісогосподарів була введена нова дисципліна “Лісове коренезнавство”. У межах напряму підготовлені та захищені дві докторські і десять кандидатських дисертацій, видано 7 монографій, 4 підручники та 5 навчальних посібників, одержано 4 авторські свідоцтва та патент на винахід, опубліковано 210 статей. Підтримуються творчі зв’язки з науковцями Польщі, Чехії, Словаччини, Монголії, Куби, Болгарії, Франції.

Вагомі здобутки має молоде покоління вчених. Доц. Ю.М Дебринюк вивчає продуктивність і біологічну стійкість лісових культур з участю хвойних порід та плантаційне вирощування деревних порід на принципах лісозміни. Наукові працівники лабораторії культури тканин (О.Ф. Базюк, О.М. Семотюк) та працівники кафедри (к. с.-г. наук Р.М. Гречаник, проф., д-р біол. наук Г.Г. Баранецький) успішно розробляють методи мікроклонального розмноження цінних деревних порід та технологію мікоризації лісового садивного матеріалу.

Викладачі кафедри читають для студентів лісогосподарського, заочного, факультету довузівської і післядипломної підготовки такі навчальні дисципліни: лісова генетика, основи землеробства, лісові культури, лісова селекція, захисне лісорозведення.

Навчальний процес на кафедрі повністю забезпечено підручниками, начальними посібниками та конспектами лекцій, опублікованими науково-педагогічними фахівцями.

Найбільш вагомі здобутки кафедри:

- підготовка і захист чотирьох дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук ( К.А. Татаринов, С.В. Шевченко, М.І. Калінін, М.М. Гузь) та 22 кандидатських дисертацій;

- опублікування 12 монографій та понад 900 наукових статей;

- видання 13 підручників та навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України;

- захист наукових розробок працівників кафедри 5 авторськими свідоцтвами та патентами на винахід;

- випуск понад 2000 інженерів, бакалаврів і магістрів лісового господарства.

Від початку організації кафедри лісових культур її завідувачами були: доц. М.К.Биков (1951-1952 рр., кафедра лісових культур і грунтознавства), доц. М.І. Калужський (1945-1954 рр., кафедра лісових культур і механізації лісогосподарських робіт в ЛПІ-ЛСГІ, з 1961 р. – кафедра лісових культур, захисту лісу і механізації лісогосподарських робіт, 1952-1963 рр. – ЛЛТІ), проф. С.В. Шевченко (виконуючий обов’язки, 1963 р.), проф. Г.О. Харитонов (1963-1973 рр., з 1972 р. – кафедра лісових культур і лісомеліорації), проф. М.І. Калінін (1973-1988 рр.), з 1988 по 1994 р. – кафедра генетики, лісових культур і деревинознавства; з 1994 по 2000 р. кафедра лісових культур і деревинознавства (проф. В.П.Рябчук). З 2000 р. кафедру лісових культур і лісової селекції очолює д-р с.-г.