Навісне устаткування поворотних лісонавантажувачів встановлюється на колоні або поворотній платформі разом з приводним двигуном і може здійснювати рух у вертикальній і горизонтальній площинах. Проте при вантаженні і штабельовці  дерев і хлистів поворот пачки в горизонтальній площині незручний, оскільки вони мають велику довжину.

Конструкція навісного устаткування перекидного лісонавантажувача дозволяє повертати щелепне захоплення у вертикальній площині на кут 180…200°. Це дає можливість переносити пачку лісоматеріалів через лісонавантажувач і тим самим значно спростити процес вантаження і штабельовки. Тому на лісосічних роботах набули поширення щелепні лісонавантажувачі перекидного типу. До них відносяться ПЛ-1А, ПЛ-1Б, ПЛ-1В, ПЛ-2, ЛТ-65, ПЛ-3 і ЛТ-73.

Щелепний лісонавантажувач ПЛ-1А. Навісне устаткування лісонавантажувача ПЛ-1А встановлюють на тракторі ТДТ-55. Замість щита і лебідки на тракторі вмонтовується спеціальна рама, до якої шарнірно на валу кріпиться стріла з щелепним захопленням. Стріла зварна, коробчатого перетину. Щелепне захоплення складається з рухомої нижньої щелепи, механізму її повороту і нерухомої верхньої щелепи, жорстко закріпленої на передньому кінці стріли. Нижня щелепа приводиться в рух за допомогою двох гідроциліндрів через спеціальні пластинчасто-роликові ланцюги і зірочки. Така конструкція механізму повороту дозволяє повертати нижню щелепу щодо стріли на кут до 200°.

Навісне устаткування лісонавантажувачів ПЛ-1Б і ПЛ-1В встановлене на тракторі ТДТ-55А і має деякі конструктивні відмінності.

Щелепний лісонавантажувач ПЛ-2. Навісне устаткування лісонавантажувача ПЛ-2 змонтоване на тракторі ТТ-4. Воно складається із стріли і щелепного захоплення, що принципово не відрізняються від стріли і захоплення навантажувача ПЛ-1. Основна відмінність навантажувача ПЛ-2 від ПЛ-1 полягає в кінематиці приводу повороту стріли. Поворот стріли навантажувача ПЛ-2 здійснюється двома парами гідроциліндрів і коромислами. Гідроциліндри кріпляться шарнірно до рами, коромисел і стріли. Включення в роботу відповідної пари гідроциліндрів відбувається автоматично залежно від співвідношення плечей при повороті стріли і коромисел.

Лісонавантажувач ЛТ-65 (ЛТ-65Б) на відміну від ПЛ-2 має простішу кінематичну схему навісного технологічного устаткування, оскільки в нім виключені коромисла в механізмі повороту стріли, що дозволило декілька збільшити виліт стріли в задньому її положенні.

Щелепний лісонавантажувач ПЛ-3. Конструкція навісного устаткування лісонавантажувача ПЛ-3 така ж, як у лісонавантажувача ПЛ-2. Більшість вузлів цих лісонавантажувачів, у тому числі і гідроустаткування, уніфіковані. Все устаткування навантажувача ПЛ-3 встановлюється на тракторі Т-130Г. Лісонавантажувач ЛТ-73 відрізняється від ПЛ-3 і інших лісонавантажувачів тим, що має принципово іншу кінематику навісного технологічного устаткування.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Лебідка ЛЛ-10 має вантажний барабан, який приводиться в рух електродвигуном потужністю 7,5 кВт через двоступеневий редуктор.

Лебідка ЛЛ-9 має барабани, які приводяться в рух від електродвигуна потужністю 28,3 кВт, через конічний одноступеневий редуктор і відкриті зубчасті передачі.

Лебідка ЛЛ-11, на відміну від лебідки ЛЛ-9, має дизельний двигун з повітряним охолодженням потужністю 37 кВт, муфту зчеплення і чотиришвидкісну коробку передач.

Лебідка ЛЛ-12А, як і лебідка ЛЛ-11, приводиться в рух від дизельного двигуна. Будова муфти вмикання і гальма, а також керування ними такі ж, як у лебідки ЛЛ-9. На допоміжному барабані лебідки ЛЛ-12А передбачена можливість монтажу канатоведучого шківа, що дає змогу використати її в установках безперервної дії. Крім того лебідка має аеродинамічний сповільнювач.

Лебідку ЛЛ-8 виготовляють з чотирма чи п’ятьма барабанами.

Лебідку ГИЛМ-4 випускають в п’яти- і шестибарабанному виконанні.

Лебідка ЛЛ-14М – чотирибарабанна. Лебідки ЛЛ-12А і ЛЛ-14М уніфіковані і відрізняються тільки за кількістю барабанів. Лебідку ЛЛ-14М можна застосовувати як привід канатних установок, що використовуються для трелювання лісоматеріалів у рівнинній і гірській місцевості та навантаження їх на лісовозний транспорт.

Півпідвісні короткодистанційні канатні установки використовують для трелювання деревини від пня до лісовозної дороги або волока при відвантаженні на лісоавтопотяг. На відміну від підвісних систем, при переміщенні такими установками у підвішеному стані знаходиться лише передня частина стовбурів (сортиментів чи півстовбурів), а задня – волочиться по землі. З цієї групи найбільше розповсюдження отримали ЛЛ-25 (на заміну СТУ-ЗС), ЛЛ-33, МЛ-43, УКТ-1,6, І.АКІХ 550, І.АКІХ-ЗТ.

Трелювально-транспортна установка ЛЛ-26А вантажопідіймальною силою 32 кН належить до двоканатних систем.

Установка ЛЛ-26А може працювати як у режимі підіймання, так і спуску.

При трелюванні деревини тільки на спуск ефективнішим є використання канатної установки ЛЛ-26Б зі спрощеною кареткою, яку оснащено окремим виносним стопором.

Удосконалений варіант ЛЛ-26А (ЛЛ-26В) обладнано дистанційно керованим командним механізмом з гідроприводом.

На базі установки ЛЛ-26А розроблена більш вдосконалена установка ЛЛ-30 для спуску з гір стовбурів, яку обладнано двома спареними каретками.

Установку ЛЛ-20 обладнано тягово-несучим канатом змінної довжини. Вона призначена для транспортування деревини з гірських і заболочених лісосік у підвішеному та напівпідвішеному станах. Базою установки слугує трактор ТТ-4М, з якого зняті трелювальний щит та лебідка.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Трактори загального призначення (Т-130Г) не мають устаткування для формування пачки лісоматеріалів і переміщають її волоком. На відміну від них спеціальні трелювальні трактори мають різне навісне устаткування для формування пачки і переміщають її в напівзануреному або напівпідвісному положенні. Залежно від виду цього устаткування спеціальні трелювальні трактори підрозділяються на три типи: з чокерним устаткуванням, маніпулятором і кліщовим захопленням. Ходова частина цих тракторів в порівнянні з ходовою частиною тракторів загального призначення еластичніша і більш пристосована до подолання різних перешкод у вигляді пнів, каменів і вітролому.

Трелювальні трактори з чокерним устаткуванням. Перший в світі спеціальний гусеничний трелювальний трактор КТ-12 був створений в СРСР в 1947 р. В даний час на лісосічних роботах застосовуються трелювальні трактори з чокерним устаткуванням ТТ-4М, ТДТ-55А. Навісне устаткування таких тракторів включає лебідку, вантажний щит і комплект чокерів.

Трелювальні трактори з маніпулятором. Навісне устаткування таких тракторів включає маніпулятор і затискний коник. Застосування цього навісного устаткування дозволяє повністю механізувати процес вантаження і формування пачки дерев або хлистів безпосередньо на конику трактора. До них відносяться трелювальні трактори ТБ-1; ЛП-18А; і ЛП-18Г.

Базовою машиною для ТБ-1 і ТБ-1М служить трактор ТДТ-55А, а для ЛП-18А і ЛП-18Г – ТТ-4. Гідроманіпулятор є неповноповоротною стрілою з рукояттю і кліщовим захопленням двосторонньої дії. Замість кліщового захоплення можна встановлювати і інші робочі органи: крюк, ківш, грейфер. Поворот стріли, закріпленої на колоні, здійснюється гідроциліндром у ЛП-18А і ЛП-18Г і двома гідроциліндрами через ланцюгову передачу у ТБ-1.

Машина ЛП-18Г на відміну від ЛП-18А не має вантажного щита і лебідки. Замість них встановлений поворотний затискний коник, пристрій і робота якого подібні до пристрою і роботи коника машини ТБ-1. Крім того, на ЛП-18Г встановлений штовхач.

Трелювальні трактори з кліщовим захопленням. Такі трактори застосовують для підбору і трельовки заздалегідь сформованих пачок дерев. До них відносяться гусеничні машини ЛТ-154 і ЛТ-89 і колісні ЛТ-157 (ЛТ-171), ЛТ-40 і МЛ-30. До достоїнств колісних тракторів в порівнянні з гусеничними відносяться їх краща маневреність і можливість пересування по волоку з більшою швидкістю. Разом з тим вони мають нижчу прохідність.

Базовими машинами для тракторів ЛТ-154 і ЛТ-89 є відповідно трактори ТТ-4М і ТДТ-55А, для колісних ЛТ-157 (ЛТ-171) – машина Т-157, а для ЛТ-40 і МЛ-30 – колісний трактор К-703.

Колісними машинами ЛТ-157 (ЛТ-171) і ЛТ-40 за відсутності кліщового захоплення можна трелювати лісоматеріали за допомогою чокерного устаткування.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Гілкозрізувальна установка ПСЛ-2А призначена для обрізки гілок зі стовбурів діаметром до 80 см (в корунованому зрізі) і довжиною до 30 м. Гілки зрізуються двома послідовно встановленими ножовими головками, перша з яких має два ножі серповидної форми, а друга – два V-подібні ножі. Протягування дерева крізь різальний механізм здійснюється протяжним транспортером.

Гілкозрізувальна установка ЛО-69 може обробляти такі ж дерева, як і установка ПСЛ-2А. Різальний механізм – 6-ножовий; протяжний – гусеничний, що вводиться в дію двома електродвигунами потужністю по 18,5 кВт. Швидкість протягування 2,2 м/с.

Як і установку ЛО-69, ЛО-30 використовують на кряжуванні крупномірних стовбурів, водночас виконуючи дві операції: зрізування гілок і кряжування стовбурів.

Гілкозрузувальні машини можуть бути самохідними і пересувними. Самохідні машини мають навісне технологічне устаткування, встановлене на шасі трелювального трактора, тому вони здатні вільно переміщатися з одного місця на інше. До них відносяться машини ЛП-30, ЛП-30Б, ЛП-30В, ЛП-33, ЛП-51. Пересувні машини (ЛО-72, ЛП-15) на відміну від самохідних мають причіпне технологічне устаткування, для перестановки якого з одного місця роботи на інше потрібний перемонтаж, що значно знижує ефективність їх використання.

Самохідна гілкозрізувальна машина ЛП-30Б змонтована на тракторі ТДТ-55А.

Самохідна гілкозрізувальна машина ЛП-30В має таке ж технологічне устаткування, як і машина ЛП-30Б. На відміну від машини ЛП-30Б вона змонтована на тракторі ТБ-1М.

Самохідна гілкозрізувальна машина ЛП-30 змонтована на тракторі ТДТ-55. На відміну від машини ЛП-30Б технологічне її устаткування встановлене на передній частині рами трактора.

Самохідна гілкозрізувальна машина ЛП-33 змонтована на тракторі ТТ-4.

Самохідна гілкозрізувальна машина ЛП-51 змонтована на тракторі ТТ-4М. До складу технологічного її устаткування входить опорна рама, на якій розміщується поворотна рама з своїм механізмом.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Звалювально-пакетувальна машина ЛП-19. Вузли машини ЛП-19 змонтовані на розширеному шасі трелювального трактора ТТ-4. Вона має поворотну платформу аналогічну платформі екскаватора ЕО-4121.

У машині ЛП-19А внесені деякі зміни в конструкцію поворотної платформи, маніпулятора, ЗСУ, що дозволило декілька збільшити вантажопідйомність маніпулятора і поліпшити умови праці оператора, включаючи управління машиною, освітлення робочих зон і систему опалювання.

Звалювально-пакетувальна машина ЛП-2. Навісне технологічне устаткування машини ЛП-2 встановлене на тракторі ТДТ-55. На відміну від машини ЛП-19 вона має дві кабіни, одна з них поміщається на поворотній платформі, на якій шарнірно закріплена також зчленована стріла маніпулятора.

Звалювально-трелювальна машина ВМ-4А. Механізми машини ВМ-4А змонтовані на тракторі ТТ-4.

Звалювально-трелювальна машина ЛП-17. Технологічне устаткування машини встановлене на тракторі ТБ-1.

Звалювально-трелювальна машина ЛП-53 відрізняється від машини ЛП-49 конструкцією захватно-зрізаючого пристрою.

Слід зазначити, що звалювально-трелювальні машини ВМ-4А, ЛП-17, ЛП-17А, ЛП-49, ЛП-53 можуть використовуватися як звалювальні або звалювально-пакетувальні машини, а звалювально-пакетувальні машини ЛП-19, ЛП-19А і ЛП-2 – як звалювальні.

Сучкорізно-розкряжувальна самохідна машина ЛО-76. Ця машина застосовується для очищення дерев від суччя і розкряжування хлистів діаметром в комле до 0,75 м (при кривизні не більше 15%), укладених в штабелю або пачки. Технологічне устаткування машини змонтоване на тракторі ТТ-4М на поворотній платформі.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Обидва пилкові ланцюги складаються з трьох лав ланок. Товщина ланки ланцюга вибирається по міцності і виготовляється по можливості меншої для отримання невеликої ширини пропила і зменшення маси ланцюга. Ланки середнього ряду мають хвостовики, які входять в зачеплення з провідною зірочкою і, крім того, рухаючись в пазу пилкової шини, направляють рух ланцюга, оберігаючи її від бічного зрушення. Товщина внутрішніх ланок зазвичай в 2 рази більше товщини зовнішніх.

Для переносних ланцюгових пил застосовуються пилкові ланцюги ПЦП-15М, ПЦ-10 (ПЦУ-10, 26), ПЦУ-9,3 і ПЦУ-8,25, а для верстатів і зрізаючих пристроїв багатоопераційних лісосічних машин ланцюга ПЦУ-20 і ПЦУ-30Б.

Пилкові ланцюги працюють в тяжких умовах, при високій і швидко змінній навантаженню, тому для них допустима швидкість руху приймається залежно від кроку ланцюга. Для ланцюгів переносних інструментів з кроком 8…9 мм допустима швидкість 15…20 м/с, при кроці 10…42 мм швидкість ланцюга 12…15 м/с, якщо крок ланцюга 15…20 мм, швидкість ланцюга 7…12 м/с. У ланцюгових верстатах і зрізаючих пристроях багатоопераційних машин швидкість пилкових ланцюгів 15…20 м/с.

В процесі роботи ріжучі елементи інструменту (зуби круглих, рамних і ланцюгових пил, леза ножів) тупляться. Ступінь і характер їх затуплення залежать від матеріалу, з якого виготовлений ріжучий інструмент, породи і стани оброблюваних лісоматеріалів, режимів різання, кутових параметрів інструменту. На затуплення інструменту сильно впливає присутність піску, особливо при обробці необкорованих лісоматеріалів. Загострювальні верстати з абразивними кругами є основним устаткуванням для підготовки ріжучого інструменту до роботи. Залежно від способів управління загострювальні верстати підрозділяються на автоматичні, напівавтоматичні і з ручним управлінням, а за призначенням на прості (спеціалізовані) і універсальні.

У лісопилці і деревообробних виробництвах для заточування ріжучого інструменту застосовують загострювальні верстати ТЧПА-3, ТЧПА-5, ТЧПА-6, ТЧПН-6 і ін.

Пилкові ланцюги бензо- і електропил, а також зрізаючі пристрої звалювальних, звалювально-пакетувальних, звалювально-трелювальних і інших багатоопераційних машин заточують на верстатах УЗС-6, УЗС-5М, УЗС-5, ЛВ-116 і ЛВ-9.

Універсальні загострювальні верстати УЗС-6, УЗС-5М і УЗС-5 влаштовані по одній принциповій схемі і розрізняються лише конструктивним виконанням окремих вузлів. На цих верстатах можна заточувати і фугувати пилкові ланцюги ПЦП і ПЦУ, диски сучкорізні і круглі пили.

Загострювальні верстати ЛВ-116 і ЛВ-9 застосовуються для заточування і фугування зубів універсальних пилкових ланцюгів ПЦУ-10 і зрізаючих пристроїв (універсальні пилкові ланцюги з кроком 20 і 30 мм) звалювальних, звалювально-пакетувальних і звалювально-трелювальних машин.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Електромоторні пили прості по пристрою, майже безшумні і зручні в експлуатації, але для живлення їх електроенергією необхідна кабельна мережа і спеціальні електростанції підвищеної частоти струму або перетворювачі частоти. Наявність електричного кабелю обмежує радіус дії електропил і створює незручності в роботі, тому застосовуються вони в основному на лісових складах для розкряжування хлистів і обрізання крупних сучків. В даний час застосовуються пили електромоторів ЕПЧ-3 і ЕП-50.

Електромоторна пила ЕПЧ-3 складається з наступних вузлів: електродвигуна, редуктора, пильного механізму, електровимикача, двох рукояток і сполучної муфти.

Пили ЕПЧ-3 отримують живлення від перетворювача струму ПЧ-20М1 по шлангових кабелях ШПЕП-ХЛ. До одного перетворювача струму можна підключити одночасно до п’яти пил.

Переносна пила електромотора ЕП-50 з трифазним електродвигуном нормальної частоти струму (50 Гц) призначена для ремонтних і допоміжних робіт, а також може бути використана на розкряжуванні хлистів і круглих лісоматеріалів.

Для очищення дерев від сучків в розрізнених дрібних лісосіках, а також на лісових складах невеликого вантажообігу при розкряжуванні хлистів переносними ланцюговими пилами може використовуватися сучкорізний переносний інструмент (сучкорізки).

Пильний апарат електросучкорізки РЕС-2 є пильний диск діаметром 150 мм. Сучкорізка РЕС-6 має ланцюговий пильний апарат з пильним ланцюгом ПЦУ-10,26, потужність двигуна 1,8 кВт при частоті струму 400 Гц; маса сучкорізки РЕС-6 6,6 кг.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Циліндр двигуна виготовляється сталевою або з алюмінієвого сплаву і для кращого охолоджування на зовнішній його поверхні є ребра. Поршень з алюмінієвого сплаву несе на собі два-чотири поршневі чавунні кільця і за допомогою поршневого пальця і шатуна з’єднується з колінчастим валом. На одному кінці колінчастого валу на шпонці встановлений маховик із закріпленими на нім лопатями вентилятора і храповик або пусковий шків, а іншою його кінець сполучений з провідною частиною муфти зчеплення.

Картер двигуна виготовляється литим з легких сплавів і робиться герметичним, оскільки робоча суміш всмоктується в циліндр з картера через впускне вікно і відповідний канал, що сполучає його з картером.

Система живлення двигуна паливом включає бензобак, бензопровід і карбюратор.

Система охолоджування двигуна повітря, примусова. Вентилятор через направляючий кожух обдуває зовнішню поверхню циліндра.

Двигун запускається стартером, який може бути знімним або незнімним. Застосування муфти зчеплення між колінчастим валом і провідною зірочкою дозволяє включати і вимикати пильний механізм при працюючому двигуні у разі переходу з одного місця роботи на інше. Зазвичай застосовуються фрикційні муфти зчеплення, що включаються спеціальним важелем або автоматично за допомогою відцентрової муфти.

В даний час знаходять застосування наступні бензиномоторні пили: МП-5 «Урал-2», «Тайга-214», М-228, «Крона-202», «Дружба-4М» і ін.

Бензиномоторна ланцюгова пила МП-5 «Урал-2» складається з наступних основних вузлів: двигуна, муфти зчеплення, редуктора, пильного механізму, рами з рукоятками і знімного стартера.

Бензиномоторна пила «Тайга-214» призначена для обрізання суччя і розкряжування хлистів.

Бензиномоторна спеціалізована пила М-228 призначена для валення дерев, двигун пили може бути використаний для приводу різних механізмів, він забезпечений зрівняльним механізмом. Пила забезпечена пристроєм для приводу валочного механізму.

Бензиномоторна пила «Крону-202» призначена для обрізання суччя і вершин спиляних дерев, для виконання рубок відходу, підготовчих, допоміжних і ремонтний-будівельних робіт.

Бензиномоторна пила «Дружба-4М» використовується на валянні дерев, розкряжуванні хлистів, обрізанні товстих суччя і вершин, а також для виконання підготовчих, допоміжних і ремонтний-будівельних робіт.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Для їх переробки розроблена технологія брикетування відходів.

Брикетування – процес пресування дрібно подрібнених відходів деревини під високим тиском без використання тих, що зв’язують

Переваги деревинних брикет:

- висока теплоємність отримуваного палива;

- мінімальна кількість попелу (надалі використовується як добриво);

- екологічна чистота при зберіганні і згоранні;

- можливість використання в казанах більшості типів – для опалювання пасажирських вагонів, в домашніх печах і камінах, а також в заводських котельних і ТЕЦ;

- економія простору при зберіганні (зменшення первинного об’єму в 6-8 разів).

Технічною основою лінії для брикетування відходів є гідравлічні преси BrikStar, які не вимагають великих площ для установки, прості в обслуговуванні, при монтажі і ремонті, мають низькі енергетичні витрати.

Загальна інформація про лінію брикетування BAS 1000

Брикетування використовується для переробки деревних відходів на високоенергетичне екологічне паливо, вживане цілий рік. Автоматичні лінії брикетування вирішують проблеми зберігання відходів, що згорають. Отриманий в результаті брикетування паливний матеріал із-за своїх високих споживчих властивостей знаходить широке застосування, як в домашньому господарстві, так і в промислових опалювальних системах.

Переваги

- повна автоматизація робочого процесу – економія витрат на персонал, а також зменшення впливу людського чинника на якість продукції;

- висока продуктивність лінії (від 200 до 1000 кг/год), що значно скорочує термін окупності лінії;

- висока якість готової продукції, дозволяє реалізовувати продукцію за вищими цінами, тим самим отримувати великий прибуток;

- швидкий монтаж лінії, дозволяє в найкоротші терміни запустити лінію і вийти на проектну потужність.

Устаткування цього типу найбільш економічно ефективне при малих і середніх капіталовкладеннях щодо інших видів устаткування по утилізації відходів.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Мостові крани застосовують для вивантаження деревинної сировини з рухомого складу лісовозного транспорту за один прийом і створення запасів стовбурів чи дерев на нижніх складах. Крани мають добру стійкість, велику вантажопідіймальність, мають жорстку конструкцію і прості в експлуатації. До недоліків варто зарахувати великі витрати на будівництво кранових шляхів.

На лісозаготівельних підприємствах застосовують мостові крани КМ-30Г, КМ-3001 і КМ-3076, що мають вантажопідіймальність по 30 т і проліт по 32 м; вони працюють зі швидкостями механізмів відповідно: підіймання вантажу 0,13 і 0,33 м/с, пересування крана 1,3 і 1,67 м/с.

Козлові крани, так само як і мостові, застосовують на вивантаженні деревинної сировини з рухомого складу лісовозного транспорту і для створення запасів деревинної сировини на нижніх складах. Крани обслуговують велику територію складу для запасів деревинної сировини, володіють хорошою стійкістю.

Витрати на будівництво наземного кранового шляху менші, ніж у мостових кранів. До недоліків кранів варто віднести велику металоємність і парусність. Козлові крани не мають зовнішніх консолей, а тому їхній міст перекриває лісовізну дорогу, тобто лісовозний транспорт, під час вивантаження деревинної сировини повинен розміщатися під мостом. Це, у свою чергу, зменшує територію складу для створення запасів деревинної сировини.

На вивантаженні з укладанням пачок чи стовбурів дерев у запас застосовують козлові крани ДО-305Н ( що випускалися раніше) і ПТ-62, що є модернізацією крана ДО-305 Н.

Консольно-козлові крани мають по дві консолі, по одній на кожному кінці моста. Крани застосовують для штабелювання і навантаження лісоматеріалів, а також для вивантаження рухомого складу лісовозного транспорту, подавання деревинної сировини на оброблення і створення запасів.

Кран ККП-32 має вантажопідіймальність 32 т і такі швидкості (м/с): підіймання вантажу 0,22, пересування візка і крана 1.

Козловий двоконсольний кран ККЛ-16 застосовують в основному на штабелювально-навантажувальних роботах.

Козловий двоконсольний кран ЛТ-62А застосовують на вивантаженні рухомого складу й укладанні пачок стовбурів (дерев) у запас і подачі їх до кряжувальних установок.

Козловий двоконсольний кран ККС-10 складається з моста грай частої конструкції, двох твердих і двох шарнірних опор.

Крани-лісонавантажувачі стрілового типу КБ-572 і КБ-572А зараховують до баштових кранів; вони призначені для механізації вантажно-розвантажувальних і штабелювальних робіт на нижніх складах Держлісгоспів і складах лісоматеріалів деревообробних підприємств та лісоперевальних бірж.

Баштовий кран – лісонавантажувач БКСМ-14ПМ2 знятий з виробництва, але ще експлуатується на нижніх складах.

Кабельні крани застосовують для вантаження дерев і стовбурів на відвантажних пунктах, а також для штабелювання сортиментів чи стовбурів на верхніх складах.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.