2. Характеристика бази практики:

а) Національний лісотехнічний університет України сьогодні;

б) Кафедра лісових машин, гідравліки і гідроприводу.

3. Вивчення студентом – практикантом практичної діяльності установи, її зв’язків із машинобудівними фірмами Європи та наукової діяльності кафедри.

4. Висновок.

У кожному вузі України передбачено проходження студентами виробничої практики, яка є обов’язковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під час проходження практики студент  закріплює здобуті знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних економічних умовах.

Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних економічних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти виробничу практику ще під час навчання у вузі, для того, щоб спробувати себе не тільки в ролі теоретика, але й практика.

Виробнича практика для студентів спеціальності 07.09.02.09 “Гідравлічні і пневматичні машини” є невід’ємною складовою частиною процесу їх професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах.

Виробнича практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня інженера-механіка.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.

Раніше лісосічні роботи велися функціональними бригадами. Для розробки лісосіки створювались декілька бригад, кожній із яких доручалось виконання однієї із операцій, що входять до складу лісосічних робіт.

Розподіл праці сприяє спеціалізації робітників, а отже, і підвищенню продуктивності, але в умовах заготівельного виробництва доцільнішою є організація роботи з поєднанням професій за суміжними спеціальностями. Обумовлено це тим, що на лісосічних роботах різна трудомісткість виконання окремих операцій, і в цьому випадку при поєднанні суміжних професій забезпечується більш повне використання робочого часу. Тому, замість функціональних бригад лісосічні роботи зараз виконуються малими комплексними, укрупненими комплексними наскрізними комплексними бригадами. Характерна особливість комплексних бригад – сумісництво професій робітниками, я також взаємодопомога і взаємозамінність у роботі. У результаті знижується втомлюваність робітників, скорочується простій обладнання, не вимагаються великі міжопераційні запаси лісу і підвищується колективна зацікавленість всіх членів бригади в виконанні завдання, що дозволяє досягти продуктивності праці на 10…15% вище, ніж у функціональних бригадах.

Організація праці комплексними бригадами ефективна, коли кожен член бригади володіє декількома спеціальностями, так як тільки у цьому випадку він зможе допомогти в роботі членам бригади, котрі більш завантажені. Очолює бригаду бригадир, котрий назначається з числа найбільш досвідчених кваліфікованих членів бригади по бажанню робітників. Денний виробіток бригади визначається за кінцевою фазою робіт бригади.

Мала комплексна бригада організовується на базі одного ведучого (основного) механізму і, в залежності від прийнятого типу технологічного процесу, машин і обладнання, що застосовуються, виконує весь комплекс основних лісосічних робіт, включаючи навантаження стовбурів чи дерев на лісовозний транспорт чи сортування-штабелювання сортиментів.. Чисельний склад малих комплексних бригад залежить від типу трелювального механізму і виду лісоматеріалу то навантажується на лісовозний транспорт.

Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на посилання.