<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Національний лісотехнічний університет України, неофіційний сайт НЛТУУ &#187; Основи наукових досліджень</title>
	<atom:link href="http://nltuu.com.ua/archives/category/scientific_researches/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://nltuu.com.ua</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Wed, 12 Oct 2011 16:41:39 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.0.1</generator>
		<item>
		<title>Побудова регресійної моделі дослідження впливу</title>
		<link>http://nltuu.com.ua/archives/361</link>
		<comments>http://nltuu.com.ua/archives/361#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 Jan 2009 19:12:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Основи наукових досліджень]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://nltuu.com.ua/?p=361</guid>
		<description><![CDATA[1. Розрахунок середньоарифметичних значень відгуків та нормованих значень факторів 2. Побудова лінійної моделі процесу 3. Оцінка значимості коефіцієнтів регресії 4. Оцінка адекватності лінійної моделі 5. Побудова параболічної моделі процесу Кожний технічний замір є випадковою величиною і тому опрацьовується методом математичної статистики. Лінійна модель процесу будується на основі повного факторного плану для двох факторів. Оцінка адекватності [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>1. Розрахунок середньоарифметичних значень відгуків та нормованих значень факторів</p>
<p>2. Побудова лінійної моделі процесу</p>
<p>3. Оцінка значимості коефіцієнтів регресії</p>
<p>4. Оцінка адекватності лінійної моделі</p>
<p>5. Побудова параболічної моделі процесу</p>
<p><span id="more-361"></span>Кожний технічний замір є випадковою величиною і тому опрацьовується методом математичної статистики.</p>
<p>Лінійна модель процесу будується на основі повного факторного плану для двох факторів.</p>
<p>Оцінка адекватності регресійної моделі дає можливість відповісти на питання чи буде модель відображати процес з точністю не гіршою, як результати експерименту.</p>
<p>Оцінка адекватності проводиться шляхом порівняння розрахованого та табличного значень критерію Фішера.</p>
<p>Нелінійну модель будують за В-планом.</p>
<p>Значення емпіричних Т-коефіцієнтів залежать від кількості факторів плану</p>
<p style="text-align: center;"><img class="alignnone size-full wp-image-362" title="lab_ond4" src="http://nltuu.com.ua/wp-content/uploads/2009/01/lab_ond4.gif" alt="" width="500" height="386" /></p>
<p>Рис. 1. Залежність швидкості руху та внутрішнього тиску в шинах на коефіцієнт опору кочення</p>
<p>Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на <a href="http://nltuu.com.ua/wp-content/uploads/2009/01/lab_ond4.rar" target="_blank">посилання</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://nltuu.com.ua/archives/361/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Реєструвальні прилади</title>
		<link>http://nltuu.com.ua/archives/364</link>
		<comments>http://nltuu.com.ua/archives/364#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 02 Jan 2009 19:25:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Основи наукових досліджень]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://nltuu.com.ua/?p=364</guid>
		<description><![CDATA[Механічний спосіб запису, що реалізується за допомогою самописців, дає змогу одночасно реєструвати до 9 сигналів за точності 1-2 % в діапазоні частоти 0-15 Гц. Перо самописця закріплене на дугоподібному тримачі, що дає змогу записувати процес у прямокутній системі координат. Якщо перо закріплюють на рамці за допомогою важеля, то використовують стрічку, яка розграфлена коловими дугами. Осцилографічний [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Механічний спосіб запису, що реалізується за допомогою самописців, дає змогу одночасно реєструвати до 9 сигналів за точності 1-2 % в діапазоні частоти 0-15 Гц.</p>
<p>Перо самописця закріплене на дугоподібному тримачі, що дає змогу записувати процес у прямокутній системі координат. Якщо перо закріплюють на рамці за допомогою важеля, то використовують стрічку, яка розграфлена коловими дугами.</p>
<p><span id="more-364"></span>Осцилографічний спосіб запису за допомогою світлопроменевих осцилографів дає змогу на кожному з них реєструвати до 36 сигналів одночасно в діапазоні частот 0-15 кГц за найбільшої чутливості гальванометра 3мм/мкА.</p>
<p>Самописці та осцилографи, як засоби реєстрації, не завжди задовольняють експериментаторів. Вони не можуть працювати в умовах вібрації, забезпечують невеликий час реєстрації на одній стрічці. Окрім того, самописці працюють тільки за низької частоти процесу, а осцилографи потребують прямого фотохімічного процесу для проявлення осцилограм.</p>
<p>Експериментаторів часто не задовольняє також їх точність внаслідок формації паперу під час запису чи в процесі зберігання та невелику роздільну здатність, коли записується велика кількість сигналів на одну стрічку. Однак вони дають змогу швидко проглянути записану інформацію, що вигідно вирізняє їх серед інших технічних засобів реєстрації.</p>
<p>Магнітний спосіб запису передбачає безпосередній запис електричних сигналів від давачів на магнітні носії: стрічку, жорсткі або гнучкі диски, барабани тощо.</p>
<p>Перевагами магнітного способу запису вимірювальної інформації є:</p>
<p>• можливість одночасної реєстрації великого обсягу інформації за невеликих маси та габаритів апаратури;</p>
<p>• можливість дублювання записів найважливіших параметрів під час проведення одноразових експериментів;</p>
<p>• реєстрація сигналів в широкому діапазоні частот від 0 до 200 кГц;</p>
<p>• велика швидкість введення інформації з магнітного носія в спеціальні обчислювальні пристрої (ЕОМ, аналізатори спектра, корелятори тощо) для подальшого опрацювання;</p>
<p>• можливість багаторазового зчитування записаного на магнітний носій сигналу без погіршення якості запису:</p>
<p>• можливість тривалого зберігання магнітного носія без втрати якості записаної інформації.</p>
<p>Ці переваги дають змогу повсюдно застосовувати магнітний спосіб реєстрації, особливо в тих областях науки і техніки, де треба записувати і опрацьовувати великі обсяги експериментальної інформації.</p>
<p>Електронним осцилографом можна вимірювати напругу, струм і опір щічного кола, частоту та фазу періодичних процесів, тривалість імпульсні головними перевагами електронного осцилографа, порівняно з іншими реєструвальними приладами, є надзвичайно мале споживання енергії від давача та можливість досліджувати високочастотні періодичні процеси й коливальні неперіодичні явища.</p>
<p>Під час вибору реєструвальних приладів, окрім наведених параметрів враховують: умови проведення вимірювань, потрібну точність реєстрації, складність опрацювання записів, можливість дублювання, багаторазового читання та тривалого зберігання інформації без втрати якості, витрату матеріалів можливість передачі інформації на відстань тощо.</p>
<p>Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на <a href="http://nltuu.com.ua/wp-content/uploads/2009/01/lab_ond2.rar" target="_blank">посилання</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://nltuu.com.ua/archives/364/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дослідження коефіцієнта жорсткості шини</title>
		<link>http://nltuu.com.ua/archives/336</link>
		<comments>http://nltuu.com.ua/archives/336#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Oct 2008 21:01:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Основи наукових досліджень]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://nltuu.com.ua/?p=336</guid>
		<description><![CDATA[1. Принципова схема дослідного стенда 2. Опис моделі машини m, mн &#8211; підресорені і непідресорені маси машини; Z, Zн &#8211; переміщення підресорних і непідресорних мас; g &#8211; висота нерівностей опорної поверхні; Ср, Сш &#8211; коефіцієнт жорсткості, відповідно ресори і шини; Кр і Кш &#8211; коефіцієнт демпфування, відповідно ресори і шини. 3. Проведення замірів пружної характеристики [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>1. Принципова схема дослідного стенда</p>
<p>2. Опис моделі машини</p>
<p>m, mн &#8211; підресорені і непідресорені маси машини;</p>
<p>Z, Zн &#8211; переміщення підресорних і непідресорних мас;</p>
<p>g &#8211; висота нерівностей опорної поверхні;</p>
<p>Ср, Сш &#8211; коефіцієнт жорсткості, відповідно ресори і шини;</p>
<p>Кр і Кш &#8211; коефіцієнт демпфування, відповідно ресори і шини.</p>
<p>3. Проведення замірів пружної характеристики шини</p>
<p><span id="more-336"></span>4. Розшифрування діаграми запису самописця</p>
<p>5. Графічний аналіз статистичного зв’язку</p>
<p>6. Складення регресійної моделі</p>
<p>7. Визначення коефіцієнта жорсткості шини</p>
<p style="text-align: center;">с = F / ? h</p>
<p style="text-align: left;">Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на <a href="http://nltuu.com.ua/wp-content/uploads/2008/12/lab_ond3.rar" target="_blank">посилання</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://nltuu.com.ua/archives/336/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Складання електричних схем вимірювальних кіл. Перетворювачі і давачі</title>
		<link>http://nltuu.com.ua/archives/338</link>
		<comments>http://nltuu.com.ua/archives/338#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 26 Sep 2008 15:31:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Основи наукових досліджень]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://nltuu.com.ua/?p=338</guid>
		<description><![CDATA[Засоби вимірювань &#8211; це набір технічних елементів, що мають нормовані метрологічні характеристики та дають змогу одержати кількісне значення фізичної величини у зручній для експериментатора формі. Засобами перших двох груп можна вимірювати тільки окремі за фізичною природою величини, для вимірювання яких ці засоби призначені. За умови використання вимірювальних систем або вимірювального устаткування вимірювані величини треба звести [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Засоби вимірювань &#8211; це набір технічних елементів, що мають нормовані метрологічні характеристики та дають змогу одержати кількісне значення фізичної величини у зручній для експериментатора формі.</p>
<p>Засобами перших двох груп можна вимірювати тільки окремі за фізичною природою величини, для вимірювання яких ці засоби призначені. За умови використання вимірювальних систем або вимірювального устаткування вимірювані величини треба звести до одного виду. Це, зокрема, і зумовило розроблення та впровадження в практику способів вимірювання неелектричних величин електричним методом. Цей метод забезпечує:</p>
<p><span id="more-338"></span>- синхронні вимірювання різних за фізичною природою величин у будь-яких місцях досліджуваного об&#8217;єкта;</p>
<p>- довільні функціональні перетворення електричного сигналу;</p>
<p>- легкість автоматизації процесів вимірювання та реєстрації;</p>
<p>- використання стандартних електровимірювальних приладів.</p>
<p>Залежно від природи неелектричної величини розрізняють перетворювачі вимірюваної інформації:</p>
<p>- механічні, які перетворюють в електричний сигнал дію таких фізичних величин як: зусилля, напруження, тиск, деформація, переміщення, швидкість, пришвидшення, витрата речовини тощо;</p>
<p>- теплові &#8211; температура та кількість тепла;</p>
<p>- світлові &#8211; інтенсивність та спектральний склад світла;</p>
<p>- хімічні &#8211; концентрація та хімічний склад речовини.</p>
<p>За способом перетворення вимірюваної інформації в електричний сигнал розрізняють перетворювачі:</p>
<p>- параметричні &#8211; змінюють активний або реактивний опір електричного вимірювального кола відповідно до зміни вимірюваної величини &#8211; це: контактні, реостатні, ємнісні, індуктивні, тензометричні, термометричні, фотометричні перетворювачі тощо;</p>
<p>- генераторні &#8211; перетворюють неелектричну енергію вимірюваної дії у електричну енергію вимірюваного сигналу &#8211; це індукційні, п&#8217;єзоелектричні, термоелектричні, фотоелектричні, гальванічні перетворювачі, тощо. Прикладами параметричних перетворювачів вимірюваної інформації можуть бути.</p>
<p>Найширше застосування в практиці наукових досліджень мають тензометричні перетворювачі.</p>
<p>Дротяні тензорезистори дають змогу вимірювати відносну деформацію розтягування тискання у межах до 1,5 %.</p>
<p>Термометричні перетворювачі &#8211; це перетворювачі, у яких зміна температури зумовлює зміну активного електричного опору. Вони бувають провідникові (терморезистори &#8211; зі збільшенням температури опір зростає) та напівпровідникові (термістори &#8211; зі збільшенням температури опір зменшується).</p>
<p>Фотометричні перетворювачі (фоторезистори) створені на основі явища внутрішнього фотоефекту, за якого освітлення напівпровідникового шару, розташованого між двома гребінчастими електродами, призводить до зменшення його електричного опору.</p>
<p>З метою створення зручних і надійних у користуванні перетворювачів інформації для вимірювання різних фізичних величин, забезпечення легкого монтування на об&#8217;єкт дослідження та включення у вимірювальні електричні кола, захисту їх елементів від шкідливої дії середовища перетворювачі оснащують додатковими конструктивними елементами.</p>
<p>Такий конструктивно завершений прилад для перетворення дії вимірюваної фізичної величини в електричний сигнал називають давачем.</p>
<p>У процесі експериментальних досліджень часто виникає потреба не тільки заміряти фізичну величину, а зафіксувати зміну її значення в часі. Для реєстрації зміни величини вимірюваних параметрів під час експерименту використовують спеціальні прилади. Найширше застосування мають механічний, осцилографічний та магнітний способи реєстрації.</p>
<p>Ви можете завантажити дану роботу повністю, клікнувши на <a href="http://nltuu.com.ua/wp-content/uploads/2008/12/lab_ond1.rar" target="_blank">посилання</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://nltuu.com.ua/archives/338/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

