Національний лісотехнічний університет України, неофіційний сайт НЛТУУ

12
Жов

Природний заповідник “Розточчя”

НЛТУУ є ініціатором створення природоохоронних об’єктів місцевого та загальнодержавного значення. У 1974 р. з ініціативи ЛЛТІ засновано Державний заказник “Страдчанський ліс”, у 1978 – заповідне урочище “Королева гора”. У 1984 р. постановою Ради Міністрів Української РСР організовано природний заповідник “Розточчя” площею 2084,5 га. Заповідник складається з двох лісництв (Верещицьке й Ставчанське), протяжність території з півночі на південь становить 8 км, із заходу на схід – 12 км, адміністрація знаходиться в смт. Івано-Франкове Яворівського р-ну Львівської області.

Систематичні наукові дослідження в заповіднику розпочалися у середині минулого століття, коли у 1938 р. Галицька митрополія викупила 4 тис. га лісу біля Янова, на базі якого було засновано Янівське дослідне надлісництво та Лісова дослідна станція. Роботу з вивчення та збереження лісів очолив доцент кафедри ботаніки Рільничо-лісового факультету Львівської політехніки Андрій П’ясецький, згодом – лісовий міністр в уряді Ярослава Стецька.Саме він заклав лісотипологічний профіль, який зберігся і зараз привертає увагу все нових поколінь лісознавців. У заповіднику проводили дослідження випускники і вчені університету: К.Малиновський, С.Стойко, М.Горшенін, С.Шевченко, М.Калінін, О.Бутейко, Т.Бродович, В.Пешко, О.Луговой, А.Швиденко та ін.

Ландшафтне і біологічне різноманіття природи Розточчя пояснюється його географічним розташуванням. З півночі прилягає Мале Полісся з сосновими лісами, болотами і луками. Зі сходу і з півдня розташоване Подільське плато, вкрите лісовою і степовою рослинністю, яка місцями збереглась і потребує активної охорони. З південного заходу близько підходять Карпати з буковими, смерековими, ялицевими лісами. Мандруючи Розточчям, можна побувати у куточках, що нагадують Карпати, Полісся, Поділля. На вершинах пагорбів Розточчя зростають букові ліси, у трав’яному вкритті яких трапляються види, характерні для Карпат та Західного Лісостепу: апозеріс, зубниця залозиста, аспленій волосовидний та ін. У долині річки Верещиці збереглися осокові та сфагнові болота, які притаманні для Полісся. Справжньою перлиною Розточчя є урочище “Заливки”, де збереглися рідкісні лучні та болотні види: журавлина болотна, синюха голуба, береза низька, білозір болотний, різні види верб. На заболочених ділянках зростає рідкісна для Розточчя комахоїдна рослина – росичка круглолиста.

Особливістю Розточчя є висока лісистість. Це єдине в Україні місце, де на порівняно невеликій території сконцентровано понад 20 типів лісу. Тут перекриваються ареали багатьох євроазійських видів дерев і чагарників, що в поєднанні з високою мозаїчністю ґрунтів привело до формування унікальних угруповань. Особливо цінними є сосново-букові та сосново-дубово-букові ліси. Фрагмент букового лісу

На території заповідника, за даними досліджень 2003р., нараховується 1097 видів вищих рослин і 85 – нижчих, 423 види грибів. З вищих – 28 видів занесені до Червоної книги: баранець звичайний, плаун річковий, лілія лісова, підсніжник білосніжний, гніздівка справжня, коручка болотна, любка дволиста та зеленоквіткова, зозулині сльози яйцевидні, булатка червона, зозулині черевички справжні, декілька видів пальчатокорінників, осока Давелла та ін.

Цікавою і своєрідною є фауна “Розточчя”. Зоологи виявили представників всіх класів хребетних. Іхтіофауну становлять 16 видів риб. Клас земноводних і плазунів представлений 17 видами. Саме ця група тварин є надзвичайно важливою для підтримання екологічної рівноваги в біоценозах. Головними компонентами в раціоні тритонів, жаб та ящірок є різноманітні комахи-шкідники лісу та їх личинки. Змії ж допомагають регулювати чисельність дрібних гризунів – шкідників сільськогосподарських культур. Серед рептилій заповідника зрідка трапляється мідянка Coronella avstriaca – неотруйна змія, що перебуває під охороною і занесена до Червоної книги України.

У заповіднику зареєстровано 170 видів птахів, і з них виявлено 18 видів, занесених до Червоної книги України. Найбільш дендрофільними є дятли, яких у заповіднику 9 видів (всього в Україні 10 видів). Серед найбільш рідкісних, червонокнижних – лелека чорний Ciconia nigra, орел-іхтіофаг – скопа Pandion haliaeetus, орлан-білохвіст Haliaetus albicilla.

Фауна ссавців заповідника в цілому включає типових представників Полісся та Лісостепу. Тут зареєстровано 43 види звірів, але в цілому на Розточчі є дані про 57 видів. До типових ссавців заповідника належать цінні мисливські види – козуля Capreolus capreolus, кабан Sus scrofa, лисиця Vulpes vulpes, лісова куниця Martes martes і чорний тхір Putorius putorius, заєць русак Lepus europaeus. Багатий склад диких тварин приваблює в заповідні урочища вовків Canis lupus, які, здебільшого, затримуються тут на короткий період.

До Червоної книги серед ссавців у заповіднику належать мала кутора Neomys anomalus, що належить до дрібних водних комахоїдних.

Найбільше рідкісних і зникаючих видів ссавців на Розточчі налічується серед рукокрилих. Ці тварини є дуже корисними для лісових екосистем, бо знищують значну кількість шкідливих нічних комах.

До видів, занесених до Червоної книги України, серед кажанів заповідника відомі – нічниця ставкова Myotis dasycneme, широковух європейський Barbastella barbastella. Завдяки екологічній пластичності і широкому трофічному спектру у заповіднику поширений представник родини куницевих – борсук звичайний Meles meles, занесений до Червоної книги. З родини куницевих до червонокнижних видів заповідника належать: горностай Mustela erminea та видра Lutra lutra. Видра включена до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, вона охороняється міжнародними угодами Вашингтонської та Бернської Конвенцій.

Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об’єднують лісові, водні та лучно-болотні екосистеми, на території заповідника є цілий ряд дослідницьких об’єктів, таких як лісотипологічний профіль А.П’ясецького, географічні культури сосни звичайної, лісівничі пробні площі, ботанічні, зоологічні, фенологічні маршрути і стаціонари, де проводять дослідження науковці заповідника, Українського державного лісотехнічного університету, Львівського національного університету ім. І.Франка, Львівського Державного природознавчого музею НАН України та інших наукових установ.

Заповідник став базою практик для студентів не тільки НЛТУУ, але й інших вищих та спеціальних навчальних закладів. Заповідник проводить значну еколого-просвітницьку роботу. Музей природи щорічно відвідують понад п’ять тисяч учнів та студентів. Традиційним стали акції “День птахів”, “День дерева”, “День Довкілля”, учасники якого – учні різних шкіл Львівської області, садять дерева, розчищають джерела, виготовляють і розвішують штучні гнізда. Екологічне свято “Марш парків” збирає любителів природи, які доповідають про власні наукові здобутки, декламують свої вірші, виконують авторські пісні, присвячені природі рідного краю.

Залиште коментар

Ви повинні зареєструватись для того, щоб мати можливість додавати коментарі.

Поставте будь-яке наше посилання у себе на сайті і пришліть його нам по цьому e-mail: nltuu@nltuu.com.ua і ми поставимо Ваше посилання у нас.

© 2019 Національний лісотехнічний університет України, неофіційний сайт НЛТУУ

При копіюванні матеріалів посилання на сайт nltuu.com.ua є обов'язковим